Близько 300 підприємств та приватних осіб у РФ та інших державах, які сприяють роботі військово-промислового комплексу країни-агресорки, потрапили під американські санкції. У переліку — компанії та фізособи з Азербайджану, Бельгії, Китаю, Словаччини, Туреччини та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Як зазначили у Міністерстві фінансів США, вони допомагають Росії купувати вкрай потрібні їй компоненти та електронні чипи для виробництва зброї й техніки, а також обходити вже раніше накладені санкції. “Це викликає глибоке занепокоєння, бо компоненти і мікроелектроніка, що надходять до Росії, допомогли їй посилити базу оборонної промисловості. Ми прагнемо це припинити”, — заявив радник Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі. Хто ж співпрацює з РФ у військово-оборонному секторі та чи зупинять їх обмеження, запроваджені США? Про це — у розмові з директором Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрієм Миселюком та політтехнологом Андрієм Золотарьовим.
— Які компанії та за що саме потрапили під санкції?
● А. Миселюк:
— У списку — російські та китайські підприємства, які постачають Казанському пороховому заводу (це державне військово-оборонне підприємство РФ, яке перебуває під санкціями) целюлозу. Її використовують для виробництва пороху, ракетного палива та інших вибухових речовин. Під санкції також потрапила компанія з Об’єднаних Арабських Еміратів, яка позиціонує себе як постачальник автозапчастин. Вона, стверджує Мінфін США, відправила до Росії понад 6800 партій заборонених вантажів.
● А. Золотарьов:
— Американці наклали обмеження і на три китайські компанії за експорт до Росії деталей для дронів та за постачання їй пропелерів, датчиків, двигунів, заглушувачів сигналів. Додам, що Китай ще з весни 2023 року, коли очільник КНР Сі Цзіньпін відвідав Москву, доволі активно співпрацює з РФ. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2022 році товарів військового та подвійного призначення з Китаю до Росії не надходило. У січні та лютому 2023 року потік був мінімальним — на 10 тисяч доларів. А вже в березні відбувся грандіозний стрибок — до понад 250 тисяч доларів.
— У чому полягають санкції проти тих, хто співпрацює з російським оборонним сектором?
● А. Золотарьов:
— США блокують їхні рахунки і транзакції. Це означає, що підсанкційні компанії чи приватні особи не можуть співпрацювати з банківськими установами, а отже, вести бізнес, використовуючи офіційні канали. Ринок США та європейських країн для них закритий.
— Чи варто сподіватися на позитивний ефект американських обмежень, на те, що інші країни припинять допомогу РФ?
● А. Миселюк:
— Адміністрація президента США ще у грудні минулого року ухвалила рішення про санкції щодо третіх фірм, які сприяють РФ у веденні війни. Ці санкції є дієвим інструментом — вони впливають на компанії в Китаї та інших країнах, які допомагають Росії успішно обходити раніше запроваджені обмеження. Для прикладу, завдяки пакету санкцій, ухваленому наприкінці минулого року, чотири великі державні банки Китаю припинили співпрацю з Росією, а саме — не приймають від неї платежі.
Сподіваюся, що й нові санкційні заходи матимуть ефект. Сполучені Штати розуміють, що Москва всілякими способами намагається отримувати з інших країн компоненти й матеріали, потрібні для виготовлення зброї. Вашингтон дедалі пильніше стежить за тими, хто допомагає РФ, і поступово закриває ці шпарини.
● А. Золотарьов:
— На жаль, у Вашингтоні запізно зрозуміли, що Росія може налагодити обхідні шляхи для уникнення санкцій. Якби обмеження проти третіх країн запровадили ще два роки тому, Кремль і близько не мав би таких можливостей продовжувати війну, які має сьогодні.
