Минулого тижня в аеропорт “Київ” та Печерський суд Києва підтримати Петра Порошенка, крім партійців з “Європейської солідарності”, прийшли представники партії “Голос”. А от інших опозиційних політиків не було. Водночас Петро Порошенко вже тривалий час закликає опозицію об’єднатися. Очевидно, що п’ятий президент бачить себе на чолі єдиного опозиційного руху. Та чи вдасться йому досягти бажаного?
— Зі сподіваннями на об’єднання опозиційних сил я б наразі не поспішав, — каже Ярослав Божко, голова Центру політичних студій “Доктрина”. — Передусім тому, що жодна з ключових партій не хоче втрачати частину електорату і можливостей для політичного маневру після об’єднання. Політикум націонал-демократичного спектру вбачає особливі можливості в конкуренції, яку вони ведуть між собою, адже, як відомо, переможець забирає все. Об’єднання політсил може стати також серйозним ударом по спроможності партій підготувати окремі кампанії президентів від них та, по суті, знищить їхні операційні можливості як самостійних організмів. Саме тому об’єднання може означати смерть політичних амбіцій для цілого ряду лідерів заради об’єднання навколо одного. Не вірю, що це станеться.
Зрештою, в українській політиці, як правило, відбувається значне “укрупнення”, коли починають працювати фінансові інструменти впливу, чого ми зараз не бачимо.
— Петро Порошенко задля свого захисту у кримінальному провадженні намагається залучити до союзу інші політичні сили, — каже Петро Олещук, політолог, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Це для нього одне із ключових завдань. Але ніхто не поспішає простягати Порошенкові руку. Та й кожен з опозиційних політиків саме себе бачить лідером об’єднаної опозиції. Якраз це стоїть на заваді об’єднанню.
— Петро Порошенко не зможе об’єднати навколо себе опозицію, — додає Микола Мельник, директор аналітичної групи “Левіафан”. — Адже всі пам’ятають його президентство, він був доволі жорстким главою держави у стосунку до політичних друзів. Тому йому не варто сподіватися на підтримку. Більшість опозиційних сил не висловлюватиме її. До речі, експерти, наближені до “Батьківщини”, нагадали Петрові Олексійовичу, що, коли Юлію Тимошенко “садили”, він був міністром і не дуже переймався долею політикині. Водночас п’ятий президент намагається на фоні своєї справи створити об’єднавчу платформу. Звучить абсурдно.
— Невже у Порошенка взагалі немає союзників в опозиційному середовищі?
— У політичних колах говорять про можливе перетікання частини фракції “Голос” у майбутній список “Європейської солідарністі”, — каже Олександр Антонюк, політичний експерт. — Що стосується більшого об’єднання, то воно може бути лише ситуативним. Зокрема, з партією Віталія Кличка, адже останній — в опозиції до Володимира Зеленського. Це може бути таке ж ситуативне об’єднання, яке було проти Леоніда Кучми та Віктора Януковича.
М. Мельник:
— Порошенко може також розраховувати на підтримку Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка. Адже вони були головами уряду, коли діяла так звана схема з вугіллям, за яку й Порошенко опинився на лаві підсудних.
Порошенко може також розраховувати на підтримку Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка.
Я. Божко:
— Вважаю, що частині опозиційного політикуму вигідна справа проти Петра Порошенка, оскільки вона може розчистити електоральне поле для них, тому такі політсили займають вичікувальну позицію.
О. Антонюк:
— Це, наприклад, партія Юлії Тимошенко, яка сягла стелі електоральної підтримки. Вона вже не має змоги нарощувати рейтинг. Справа проти Порошенка дає їй надію на те, що ситуація з її політичним майбутнім зміниться на краще. Але не можна відкидати, що справа проти Порошенка додасть рейтингових балів і самому Порошенкові, що зрештою посилить його позиції в опозиційному таборі.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чи може Україна стати енергонезалежною державою
