У Йоганнесбурзі, що у Південно-Африканській Республіці, 22 — 24 серпня відбудеться саміт БРІКС. Володимир Путін не зможе прилетіти у ПАР через ордер Міжнародного кримінального суду на арешт і, ймовірно, братиме участь у зустрічі лише за допомогою відеозв’язку.
— БРІКС створено у 2009 році за аналогією до “Великої сімки”, — каже Юрій Олійник, експерт аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”. — До цієї групи увійшли найбільш потужні економіки незахідного світу — Бразилія, Росія, Індія, ПАР, Китай.
Але БРІКС з економічного погляду дедалі більше перетворюється у прокитайський блок, Пекін у ньому домінує. З другого боку, Індія й Бразилія мають своє бачення геополітики, яке не завжди збігається з інтересами Китаю. Росія ж йде у фарватері Китаю. БРІКС, попри амбіції, які на організацію покладала РФ, на сьогодні радше економічно-координаційний майданчик. У військово-політичному плані його роль дуже розмита. Антизахідною коаліцією БРІКС не може стати. За це лише Китай та Росія, а от інші країни — ні.
— Саміти БРІКС відбуваються раз на рік, почергово у кожній державі з групи. Серед основних завдань групи — прискорення економічного зростання, економічна незалежність від високорозвинених країн світу, — додає Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук.
— Наскільки значна роль Росії у БРIКС?
● Ю. Олійник:
— Вагомого впливу Росія у БРІКС уже не має. Для неї важливо бути одним з співзасновників групи й опонувати Заходу. Неприсутність лідера Росії у ПАР на саміті продемонструє щораз більшу слабкість РФ. Натомість варто очікувати посилення у БРІКС ролі Китаю.
● С. Желіховський:
— Росія — одна із засновниць БРІКС. Але з огляду на все більшу ізольованість, вона втрачає там свій вплив. Зокрема, це пов’язано і з виходом РФ із зернової угоди. Наприклад, цим незадоволені Китай та ПАР. Зауважу, що всі країни БРІКС, крім Росії, були представлені на саміті у Джидді.
— Посол Південної Африки у БРIКС Аніл Суклал заявив, що декілька країн висловили зацікавленість у приєднанні до групи. Наскільки реальне її розширення?
● Ю. Олійник:
— У цьому, зокрема, зацікавлений Китай, котрий прагне залучити до БРІКС маргінальні країни та економіки — такі, як Венесуела. В розширенні зацікавлена й Росія — щоб показати, що організація, співзасновницею якої вона є, налічує чимало країн. Але розширення можливе з-поміж невеликих, бідних держав Африки, Латинської Америки. І роль організації від цього не зросте. Індії та Бразилії розширення невигідне.
● С. Желіховський:
— Питання розширення БРІКС, ймовірно, буде центральним на саміті. Відомо, що запити на членство офіційно подали 22 країни. Серед них Аргентина, Іран, Саудівська Аравія, Бангладеш та інші. Найбільше держави приваблює у БРІКС членство Китаю як противаги США. Але не всіх вдовольняє там присутність Росії. Москва дедалі сильніше тягне БРІКС на дно.
— Свого часу йшлося про запровадження спільної валюти БРIКС. Чи можлива її поява?
● С. Желіховський:
— Так, члени БРІКС розглядають можливість запровадження спільної валюти як альтернативи долару. Минулого року на долар припадало 58% світових валютних резервів. Водночас Росія, Китай та Бразилія збільшили використання інших валют у закордонних операціях. Але треба розуміти, що спільна валюта БРІКС якщо і з’явиться, то не завтра і не післязавтра. Цей процес може забрати декілька років.