Очільник Кремля вперше за 24 роки здійснив візит до Північної Кореї, де підписав із Кім Чен Ином угоду про стратегічне партнерство. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що таким чином диктатори кинули виклик Заходу й нинішньому світовому порядку.
“Ми повинні усвідомлювати, що авторитарні держави дедалі більше об’єднуються. Вони підтримують одна одну так, як ніколи раніше. Коли вони — авторитарні режими, як-от Північна Корея і Китай, Іран, Росія, — стають усе узгодженішими, ще важливіше, щоб ми були єдині як країни, які вірять у свободу й демократію”, — відреагував на цей візит генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
— Росія отримує від КНДР військово-технічну допомогу, — говорить Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень. — Підписаний між Пхеньяном та Москвою договір передбачає гарантії безпеки. Північна Корея, як і РФ, — ядерна держава. Тож Москва намагається створити видимість, що у військово-політичному альянсі з КНДР готова чинити спротив державам Заходу.
— Північна Корея схвалює всі без винятку авантюри Путіна, — каже Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства. — Спочатку визнала “ДНР”, “ЛНР”, потім підтримала російське повномасштабне вторгнення. Пхеньян надає Москві боєприпаси, зокрема ракети Хвансон-7 наземного базування, які можуть летіти на 300 — 600 кілометрів. За це Сеул вимагає від Москви продовольство, космічні та ракетні технології.
КНДР зацікавлена в міжконтинентальних балістичних ракетах, котрі здатні долетіти до США. Доступ до цих технологій для Пхеньяна досі був обмежений, а Росія тепер обіцяє їм все надати. Мрія Кім Чен Ина — це створення сузір’я супутників (комунікаційних, розвідувальних тощо), які б дозволили Північній Кореї стати космічною державою і в режимі реального часу слідкувати за Південною Кореєю. Крім боєприпасів, у КНДР немає жодних інших позицій, які б могли зацікавити РФ. Але Москва може використовувати Північну Корею для ескалації, підвищення напруги, відволікання уваги від українського фронту. Кремль всіляко сприятиме тому, щоб Кім Чен Ин максимально підвищував ставки — загрожував Південній Кореї, провокував конфліктні ситуації.
РФ свого часу підтримувала введення санкцій проти КНДР. А нині разом із Китаєм озброює Пхеньян і надає йому високі технології, знищуючи таким чином режим обмежень, який був встановлений Радбезом ООН. До речі, Москва заблокувала продовження роботи моніторингової місії, яка контролювала виконання санкцій.
— Чи може Росія в обмін на припинення співпраці з Північною Кореєю виторгувати в Заходу поступки щодо ситуації в Україні?
● А. Гриценко:
— Теоретично може. Адже на сьогодні КНДР чи не єдина держава, котра допомагає РФ підтримувати фронт, постачаючи їй боєприпаси. Саме на це спрямована їх двостороння співпраця. РФ не зможе знайти альтернативу Північній Кореї. Той факт, що Москва звернулася до Сеула, свідчить про те, що російська армія виснажується, санкції діють. РФ не може виробляти стільки озброєння, як раніше, до війни.
— Чи не намагається Росія створити коаліцію з представниками так званої “осі зла”
— Іраном, Сирією, Китаєм, Північною Кореєю?
● А. Гриценко:
— Такий союз буде максимально нестабільний. У цих країнах абсолютно різне бачення світоустрою. Єдине, що їх об’єднує — це протистояння американській гегемонії. Але вони наразі не можуть послабити США, як і запропонувати жодної альтернативи світові. Що стосується Китаю, то він перебуває у конфронтації із США. Але економіка Піднебесної залежить від Америки та ЄС. Мета Пекіна полягає не в тому, щоб повалити сучасний світопорядок, переформатувати його, а щоб стати на один рівень із США. Тому Китай не очолюватиме такий союз.
● В. Кулик:
— Але очевидним фактом є те, що створюється коаліція країн-ізгоїв. Відбувається посилення співпраці РФ з Іраном, “Талібаном” в Афганістані, Кубою, Венесуелою. Та ресурсу для побудови військових трансконтинентальних альянсів (на кшталт НАТО) у Росії немає.
— Чи можуть військові КНДР з’явитися на війні в Україні?
● В. Кулик:
— Наразі ні. Північна Корея не віддасть свої боєздатні підрозділи для участі у війні. Це опора режиму Кім Чен Ина й він не ризикуватиме нею. Пхеньян не відправить навіть робітничі загони для відбудови об’єктів на тимчасово окупованій території.
● А. Гриценко:
— А от я б не виключав того, що північнокорейські військові можуть з’явитися на фронті на боці Росії.
— Південна Корея у відповідь на посилення співпраці Пхеньяну й Москви викликала в МЗС російського посла. Чи зможе тепер Сеул надати Україні зброю?
● А. Гриценко:
— У парламенті Південної Кореї більшість становить опозиційна Демократична партія Тобуро. Її представники критикують президента, заявляючи, що він намагається втягнути Сеул у російсько-українську війну, і блокуватимуть будь-які ініціативи та рішення щодо надання Києву зброї. Також на законодавчому рівні існують певні обмеження на постачання озброєння третім країнам, зокрема тим, що в стані активних бойових дій. Тому не варто очікувати від Сеула якихось кардинальних зрушень у цьому питанні.
● В. Кулик:
— Південна Корея не дотримуватиметься якихось обмежень у питанні постачання зброї в Україну, якщо Росія передасть КНДР сучасні військові технології. Про це заявив директор Національної безпеки країни Чан Хо Чжин. Сеул й досі грав роль лобіста в постачанні боєприпасів в Україну, допомагаючи купувати їх на ринках третіх країн. Тому все можливо.
