“РФ намагається дестабілізувати європейські демократичні суспільства, послабити Європейський Союз і Північноатлантичний альянс (НАТО)”, — йдеться у стратегії. Для Берліну це радикальна зміна в сприйнятті Москви.
— Ухвалення документа зумовлено кількома факторами, — каже Вадим Трюхан, дипломат, голова правління ГО “Європейський Рух України”. — Перший і ключовий — це те, що німецькі еліти нарешті зрозуміли, що шансів на залучення Росії в європейські, передусім економічні процеси, не залишилося. Саме на це сподівалися всі попередні німецькі уряди, починаючи з розпаду Радянського Союзу.
Другий фактор — це зростаюча роль Китаю у світі не лише в економічному, але й безпековому плані. Третій фактор — винятково німецький. Для канцлера ФРН Олафа Шольца вкрай важливо суб'єктивуватися, увійти в історію країни сильним лідером, котрий змінив тренди як у німецькій, так і в європейській політиці. Хоча це внутрішній документ ФРН, але він не лише про нацбезпеку Німеччини, а й про європейську та глобальну безпеку.
Цікаво, що документом передбачено довести середній річний рівень видатків на оборону у ФРН до двох відсотків ВВП. З огляду на зовнішньополітичний контекст, жодна політична сила в Німеччині, яка присутня у владі, не заперечуватиме проти цього.
— Про що ще йдеться у цьому документі?
— Німеччина зробила висновки з недалекоглядної політики, що сповідував уряд Меркель, який і допустив критичну залежність з окремих видів ресурсів від Росії, зокрема, енергетичних. Тому стратегія передбачає зменшення цієї залежності.
— А яка роль у стратегії відводиться Китаю?
— ФРН намагається вийти на новий формат відносин з Піднебесною. Про це свідчать і нещодавні візити німецьких високопосадовців до Пекіна. У стратегії зазначено, що Китай “залишається партнером, без якого не можна вирішити багато найнагальніших глобальних проблем”.
