Обвал акцій на фондових ринках та напруженість на Близькому Сході розхитали ціни на “чорне золото”. На початку серпня нафта марки Brent подешевшала до 76 доларів за барель, що є найнижчим показником від початку січня. Щоправда, через декілька днів вартість “чорного золота” знову трохи підвищилася. Чому?
— Ціни на нафту неабияк залежать від того, що відбувається у світовій економіці. Днями ми стали свідками обвалу акцій на фондових біржах, причини якого ще з’ясовують, і це позначилось на вартості сировини, — каже Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. — Водночас бачимо, як Росія підкидає хмизу до вогню на Близькому Сході — допомагає “Хезболлі”, “ХАМАСу”, хуситам та Ірану. Дестабілізація на Близькому Сході, який є найбільшим нафтовидобувним регіоном світу, завжди призводить до підвищення цін на нафту. Москва це чудово розуміє і намагається тримати Близький Схід у напрузі. Адже їй нині конче потрібні високі ціни на нафту.
— Що буде з цінами на “чорне золото” надалі?
● В. Омельченко:
— Якщо ситуація у світовій економіці погіршуватиметься, то ціни на нафту знижуватимуться. Тут багато залежить ще від того, як поводитиметься ОПЕК (організація країн — експортерів нафти. — Авт.), насамперед Саудівська Аравія — чи зменшуватимуть вони квоту на видобуток нафти та на експорт, чи не робитимуть цього.
На вартість нафти вплинуть також майбутні американські вибори. Якщо переможуть республіканці, то ціни можуть знизитися. Адже Трамп схильний до того, щоб бурити більше нафтових свердловин усередині країни. Коли переможе Гарріс, то ціни можуть залишатися на доволі високому рівні, бо демократи, навпаки, прихильники зеленої енергетики та заморожування інвестицій у нафтову галузь.
Зауважу, що нинішня адміністрація США в не дуже добрих відносинах із Саудівською Аравією і не може на неї впливати. Це теж негативний фактор, який призводить до зростання цін. Якщо переможе Трамп, то ситуація може змінитися. Він свого часу визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, чого уникали всі його попередники, щоб не провокувати конфлікту в регіоні, та посприяв укладенню мирної угоди між низкою арабських країн й Ізраїлем. Ймовірно, Трамп зможе налагодити відносини із саудитами.
Не секрет, що нафтові доходи — це основні доходи Росії (попри санкції, надходження від продажу нафти й газу РФ у першому півріччі цього року зросли приблизно на 41% — до 65,12 мільярда доларів. — Авт.). Якщо ціни на нафту знизяться до 50 чи 40 доларів за барель і так триватиме протягом кількох місяців, то в Росії залишиться менше ресурсів для ведення війни проти України.
— Наразі рано говорити про те, чи збережеться динаміка зниження цін. Декілька днів не показові. Треба, щоби минуло трохи часу. Думаю, ситуація більш-менш проясниться у вересні, — додає президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар. — Навіть якщо нафта подешевшає до 50 доларів за барель, це не буде катастрофою для Росії. Менше буде надходжень до бюджету, але їх вистачить для продовження агресії. На жаль, санкційні режими Заходу не працюють, тобто не дають того результату, який мав би бути, — припинення війни проти України внаслідок браку коштів у бюджеті РФ. Тепер наші західні партнери кажуть, що їхньою метою було не покарати Росію, а обмежити її доходи.
Хай там як, але якщо проблеми на фондових ринках триватимуть, то можна очікувати подальшої динаміки спаду цін на сировину. Щоправда, здешевшання нафти не дасться Росії взнаки через декілька місяців. Для того, щоб був серйозний ефект, дія цього чинника має тривати декілька років, як було в радянський період. Тоді зниження цін на нафту протягом п’яти років призвело до колапсу радянської економіки.
