Європейські партнери США на цю ініціативу відреагували прохолодно. Особливо — Німеччина, Італія та Франція, для яких постачання з країни-агресорки обох металів критично важливе.
Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Путін натякав на можливе обмеження експорту деяких металів, включаючи нікель, титан та уран, у відповідь на західні санкції.
— Коли лише запроваджували санкції проти РФ, то складалося враження, що останнім у “чорному списку” буде саме титан, — розповідає Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. — Адже цей метал використовують провідні авіавиробники і у США, і в ЄС. У світовій економіці так склалося, що титан виробляла переважно Росія, причому з української сировини. Тож непросто запровадити санкції чи торговельне ембарго, якщо не налагодити альтернативного постачання цього металу. І те, що нарешті порушують питання запровадження санкцій щодо паладію й титану з РФ, означає, що Захід готовий до таких обмежень.
— Росія експортує паладій і титан у значно менших обсягах, ніж, скажімо, чорні й кольорові метали, нафту та газ. Тобто не на десятки мільярдів доларів щорічно, а лише на сотні мільйонів. Тому нові санкції, якщо і будуть, не завдадуть їй значних фінансових збитків, — вважає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Останніми десятиліттями Москва узалежнила високотехнологічні промислові галузі Європи та США від постачання саме її титану. Йдеться, наприклад, про аерокосмічну сферу. Виробництво сучасних літаків, двигунів до них без титану неможливе. Ця залежність особливо позначалася на провідних світових гігантах аерокосмосу. До повномасштабного вторгнення американський Boeing отримував з РФ 25% титану, а європейський Airbus — 50%. Після початку великої війни ці компанії оголосили про плани відмовитися від російського титану. І якщо постачання його до США у 2023 році скоротилося в п’ять разів (до $47 мільйонів), то європейські країни продовжили імпорт, який становив $244 мільйони.
— А яка ситуація з російським паладієм?
● М. Гончар:
— Від нього також залежні провідні світові концерни. Адже цей метал є ключовим матеріалом для комп’ютерних чипів і каталізаторів для автомобілів.
● І. Ус:
— Російська компанія “Норильський нікель”, яка належить Володимиру Потаніну, другові Путіна, забезпечує 40% світового виробництва паладію. До лютого 2022 року майже третина продукції цього підприємства йшла на експорт до США та Європи. Але ймовірність запровадження санкцій щодо цього металу більша, аніж щодо титану. Адже російський паладій можна замінити чилійським та австралійським. Якщо санкції таки запровадять, то РФ доведеться шукати нових покупців на ці метали. Не певен, що це буде Китай, який воліє не посилювати зовнішньої залежності, зокрема й від Кремля.
