Прийняття Казанської декларації на недавньому саміті БРІКС продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативної структури безпеки, про яку мріє Кремль. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
До столиці Татарстану на 16-й саміт БРІКС прибули посланці 36 держав різного штибу. Серед учасників були як лідери Китаю та Індії, Сі Цзіньпін і Нарендра Моді, так і представники набагато нижчого рівня — міністр торгівлі та промисловості “Талібану” Нуруддін Азізі й віцепрем’єр Сербії Александар Вулін. До Казані завітав і генсек ООН Антоніу Гутерріш, візит якого засудило україське МЗС.
— Звісно, Путін хотів би, щоб підсумкова декларація саміту була більш вигідна для нього та більш жорстка щодо України, — розповідає Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук. — Тоді б російський диктатор мав щонайменше дипломатичну підтримку. Однак йому не вдалося нав’язати країнам БРІКС своїх неоімперіалістичних поглядів та залучитися їхньою одностайною підтримкою щодо агресії проти України. Водночас внутрішній аудиторії Путін показав, що він може приймати на своїй території світових лідерів, що Росія не ізольована, а її президентові досі тиснуть руку.
— Путін однозначно не досяг своєї мети, — переконаний Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій. — Для Російської Федерації головною метою цього саміту було затвердити в обхід Заходу нову фінансову систему, яка базувалася б на рублі, юані, індійській рупії. Російський диктатор лише хизувався якимось макетом єдиної валюти БРІКС. Утім згоди щодо альтернативної валюти досягнуто не було. А очільники Сербії, Куби, принц Саудівської Аравії, президент Бразилії проігнорували саміт. Водночас господар Кремля використав його для часткової легітимізації власної людожерської політики. І цьому посприяло те, що Антоніу Гутерріш приїхав і ручкався з Путіним. Знаючи, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт господаря Кремля. Це дуже серйозний удар по репутації ООН та її очільнику.
— А чому Антоніу Гутерріш не проігнорував цей саміт? Як вважаєте?
● С. Желіховський:
— Можливо тому, що РФ один з найбільших донорів ООН. Тож Гутерріш міг просити Путіна збільшити фінансування організації. Це також може бути пов’язано із зондуванням так званого китайсько-бразильського мирного плану. Є подвійний стандарт у діях генсека ООН. Адже на другий саміт миру в Швейцарії, який організувала Україна, він не прибув.
● І. Чаленко:
— За однією з версій, приїздом у Казань генсек ООН прагнув “вклинитися” у перемовний процес по Україні. За аналогією з тим, як це відбувалося з так званим зерновим коридором. Але тоді всю роботу робила фактично Туреччина, а ООН лише приписала собі заслуги.
— Чи була Україна в центрі уваги БРIКС?
● С. Желіховський:
— Про нашу країну йшлося дуже мало. Принаймні на офіційній частині саміту. Але головне, що в підсумковій декларації сказано про відданість статуту й принципам ООН. Хоч РФ ніколи не дотримувалася ні статуту, ні принципів цієї організації.
— Яке майбутнє БРIКС?
● С. Желіховський:
— Немає жодних ознак того, що БРІКС стає певною альтернативою НАТО. До організації входять дуже різношерсті держави, які мають між собою суперечності, як-от Китай та Індія. Також БРІКС не розширився за результатами казанського саміту. Зокрема, Туреччина не стала членом організації. Проти цього виступає Делі.
● І. Чаленко:
— Після 18 років існування ця організація об’єднує країни, сукупний дохід яких перевищує третину глобального ВВП і де мешкає 45% населення світу. Але Путін так і не зміг об’єднати ці країни, направити їх у єдине русло. І це, на мою думку, його стратегічна поразка.
