“Ця історія бере свій початок з 2013 року. Україна мала проблеми з наповненням державного бюджету, золотовалютні резерви зменшилися до критичного рівня — 15 мільярдів доларів. І тоді Віктор Янукович зустрівся з Володимиром Путіним, щоб домовитися про фінансову підтримку в обмін на відмову від Євроатлантичного курсу України. У результаті було отримано три мільярди доларів в єврооблігаціях. А загальна сума запозичень, про яку домовились, становила 15 мільярдів доларів”, — нагадує передісторію судових баталій Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.
— Як далі розвивалась ця історія?
— Облігації на суму три мільярди доларів були розміщені на Ірландській фондовій біржі 20 грудня 2013 року (під 5% річних. — Авт.). Їх викупив російський мінфін через російський Фонд національного добробуту. Боргові зобов’язання перед Росією ми мали погасити до 20 грудня 2015 року. Однак Україна за два дні до цього терміну запровадила мораторій на виплату цієї суми і намагалася домовитися з Росією про реструктуризацію такого боргу, — додає Борис Кушнірук, економіст. — РФ не погодилась на реструктуризацію, а звернулася до суду в Лондоні.
У цій справі було вже два рішення. У суді першої інстанції — на користь Росії, у суді апеляційної — на користь України.
— Поясніть, будь ласка, більше про те, як взагалі працює ринок єврооблігацій. Чому саме такий спосіб кредитування обрала РФ?
— Єврооблігації — це боргові цінні папери, що випускаються в іноземній валюті. Вони бувають короткострокові (перебувають в обігу до року), середньострокові (1 — 10 років), довгострокові (від 10 років і більше). Єврооблігації можна придбати на зовнішніх ринках. А їх прибутковість варіюється від 3% до 10%, — каже Сергій Фурса, інвестиційний банкір. — У цій ситуації Україна дійсно взяла в Росії три мільярди доларів. Оформили їх в єврооблігаціях, бо на цьому наполягала Росія. Таким чином виник не міждержавний кредит, коли в межах двох країн можна домовлятись про його погашення, а публічний борг, який видається згідно з нормами англійського права. Та разом з тим це не був класичний випуск єврооблігацій. Адже цінні папери випустили саме під Росію, під одного покупця.
— Яка позиція України в цій справі?
І. Несходовський:
— Позиція України полягає у тому, що випуск облігацій повинен бути визнаний судом недійсним з огляду на те, що його було здійснено внаслідок примусу Росії. До слова, сьогодні сума боргу становить вже майже п’ять мільярдів доларів, адже додалися штрафні санкції через відмову повертати борг.
— Наскільки реально, що рішення суду буде на нашу користь?
І. Несходовський:
— Зважаючи на обставини, як ці кошти були отримані, думаю, таки є шанси, що рішення суду буде на користь України.
Б. Кушнірук:
— Справа доволі непроста. І, на мій погляд, не варто виключати, що матиме негативні результати для України.
— Якщо рішення буде не на користь України, що далі?
— Ми будемо змушені повернути кошти. Уряд може взяти кредит у Нацбанку за рахунок золотовалютних резервів, купити валюту й виплатити Росії кошти. Втім маю надію, що в України є стратегія, аби уникнути такого розвитку подій. Наприклад, можна оголосити технічний дефолт.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Володимир Зеленський зневажив українських селян
