Російський диктатор з дводенним візитом відвідав Монголію. Ця країна мала юридичні підстави для арешту Путіна, але не скористалася ними. Чи можуть покарати Улан-Батор за таку лояльність до воєнного злочинця?
— Монголія ратифікувала Римський статут у 2002 році. А відтак була зобов’язана заарештувати очільника Кремля, щодо якого 17 березня 2023- го Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт за депортацію українських дітей, — розповідає Катерина Рашевська, юристка ГО “Регіональний центр прав людини”, членкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. — Тепер дії Монголії часто виправдовують залежністю від російських енергоносіїв. Але країна мала б звернутися по консультації до МКС й спробувати віднайти таку опцію поведінки, яка б не нашкодила ні міжнародному кримінальному праву, ні Монголії. Наприклад, ПАР та Бразилія свого часу запрошували Путіна відвідати ці країни, але потім відкликали своє запрошення, пояснюючи це тим, що не можуть гарантувати його невидачу МКС.
Російський диктатор не випадково обрав саме цю країну для свого візиту, оскільки вона є фактично анклавом між Росією і Китаєм. А ці держави не зацікавлені в роботі МКС і прагнуть підважити основи міжнародного кримінального правосуддя.
— Так, Монголія мала б заарештувати Путіна, — додає Володимир Пилипенко, кандидат юридичних наук, керівник Українського центру соціально-правових досліджень. — Хоча доставити його у МКС в Гаазі було б дуже непросто, зважаючи на те, що Монголія межує з Росією і Китаєм та через їхній повітряний простір мали б перевозити диктатора. Зрештою, бачимо, що для Улан-Батора важливіші власні інтереси, аніж захист інтересів світової спільноти та підтримка чинного міжнародного права.
— Чи можливо покарати Монголію за її дії, а якщо точніше — за бездіяльність?
● К. Рашевська:
— Вочевидь, Улан-Батор тепер покликатиметься на 98 статтю Римського статуту, котра передбачає, що якщо особа володіє посадовим імунітетом, то МКС не може прохати про її передачу. Але це аж ніяк не виправдовує дії Монголії. Санкції за невиконання рішення МКС доволі слабкі. Зокрема, це може бути зупинення голосування Монголії у певних питаннях чи заборона делегування свого судді до складу Міжнародного кримінального суду. Але цього замало, щоб інші країни не ризикнули повторити подібне.
● В. Пилипенко:
— Невиконання Монголією вимог суду напевно буде розглядатись на засіданні Асамблеї держав — учасниць МКС. Однак не зрозуміло, яких заходів покарання Асамблея має право вжити, оскільки її статут цього не регулює. Нині очевидне одне: МКС не здатний ефективно реагувати на такі ситуації, а міжнародна кримінальна юстиція зазнала сильного репутаційного удару. Це свідчить про гостру потребу у внесенні змін до статуту МКС. Саме тому в України буде багато роботи в Асамблеї після того, як ми ратифікували Римський статут. Треба переосмислювати ту концепцію, яка є на сьогодні, й змінювати її.
