Україна прагне в ЄС. А чи там нас чекають?

Брюссель готується розпочати переговори з Києвом про вступ до Євросоюзу. Наскільки довгим може бути цей шлях і про що свідчить досвід інших країн?

Фото en.wikipedia.org/wiki/European_Union
Фото en.wikipedia.org/wiki/European_Union

Україна на 90% упоралася із завданнями, які ЄС поставив перед нею, надаючи статус кандидата. Тому Єврокомісія рекомендувала Європейській Раді розпочати з Києвом переговори про вступ. Політичне рішення про старт домовленостей лідери країн ЄС мають ухвалити у грудні цього року. А вже в березні 2024- го, за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть розпочатися самі переговори. Доцільність та перспективи членства України в ЄС обговорюємо з головою правління ГО “Європейський рух України” Вадимом Трюханом та директором Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом. 

— Чи потрібне насправді нам членство в Євросоюзі? 

● В. Трюхан: 

— Так. Треба розуміти, що хоч би які зовнішні сили публічно погрожували вдарити по якійсь столиці країни ЄС чи розв’язати війну проти якоїсь держави-члена, вони цього не зроблять. Бо Євросоюз — це спільнота (хай і не політико-безпекова, а політико-економічна) незалежних демократичних держав, які одна одну підтримують і стоять пліч-о-пліч перед будь-якими викликами. Якби Україна була членом ЄС, то Росія не розпочала б агресії проти неї. 

— Які загалом плюси чи мінуси нашого вступу до ЄС бачите? 

● В. Трюхан: 

— Членство в ЄС потрібне нам і з економічного погляду. Усі держави нових хвиль розширення отримують серйозну фінансову допомогу. Для прикладу, Польщі на етапі вступу було виділено близько 200 мільйонів євро лише на інфраструктурні проекти. 

Вступ до Євросоюзу сприятиме підвищенню конкурентоспроможності наших підприємств, впровадженню стандартів ЄС у виробництві, а також забезпечить розвиток середнього та малого бізнесу. 

Крім того, ми можемо розраховувати на ефективний захист прав людини в інституціях ЄС, відкриття кордонів для вільного пересування громадян та на розширення їхніх можливостей для освіти й роботи у Європі. 

● В. Кулик: 

— Безперечно, переваги є. Щоб вижити в умовах хаотизації міжнародних відносин, нам важливо мати відносини, наближені до союзницьких, із великими клубами на кшталт ЄС і НАТО. 

Однак треба говорити і про проблеми, які можуть виникнути в разі нашого вступу до ЄС. По-перше, постає питання: чи виживуть деякі наші галузі, як-от сільське господарство, машинобудування, хімічна промисловість у конкуренції з європейськими? Чи відкриють нам європейські ринки? Чи все ж закриють, допоки ми повністю не імплементуємо європейських вимог до наших товарів? І чи будемо готові до переходу на європейські ціни? 

По-друге, маємо розуміти, що нас чекатиме ще більша демографічна криза і нам гостро бракуватиме якісних кадрів. Адже люди без проблем переїжджатимуть до європейських країн, де їм пропонуватимуть вищу оплату праці.

— А можливо, нам наразі не варто поспішати зі вступом до ЄС? Британія ж чомусь вийшла з цього об’єднання. 

● В. Кулик: 

— Британія вийшла, бо відчувала тиск брюссельської бюрократії на свою політичну систему й на економіку. Зауважу, що ця країна завжди зверхньо дивилася на європейський інтеграційний проект.

Так, з погляду економіки, британці нині “вигрібають” наслідки брекзиту (виходу Британії з ЄС). Але загалом, з огляду на соціологічні опитування, ситуація неоднозначна. Є чимала частка людей, які вважають, що рішення про вихід з ЄС було правильним. Бо вдалося принаймні розірвати нитки, що пов’язували брюссельську бюрократію із Британією, і це створило простір для маневру британському уряду. До речі, якби не було брекзиту, то не було б тієї підтримки, яку Британія від початку великої війни надає Україні. 

Якби не було війни, ми могли б зволікати або висувати якісь зустрічні вимоги щодо нашої інтеграції до ЄС, тобто обговорювати нашу позицію щодо квот на експорт продукції, щодо неможливості застосування деяких європейських норм для нашого законодавства тощо. Але в нинішніх умовах, коли триває війна, коли Брюссель надає нам величезну підтримку, членство України в ЄС може закласти потрібні нам підвалини формули миру. 

— Наскільки довгим може бути наш шлях до ЄС? Яким був досвід приєднання до євроспільноти інших країн Східної Європи? 

● В. Трюхан: 

— Більшість країн Східної Європи у 1991 році фактично змінили політичний устрій (з комуністичного перейшли на так звані демократичні рейки розвитку) і відразу проголосили дві мети: стати членом ЄС та НАТО. Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словаччина, Словенія та Угорщина ввійшли до Євросоюзу 2004 року, тобто їхній шлях до ЄС тривав 13 років. Румунія та Болгарія приєдналися до євроспільноти 2007 року — їм знадобилося 16 років. 

Як бачимо, процес вступу забирає понад десять років. Ми, з огляду на геополітичні обставини, на війну з Росією та інші чинники, можемо сподіватися, що цей час буде скорочений як мінімум удвічі. 

● В. Кулик: 

— Я б не порівнював Україну ні з Польщею, ні з Угорщиною, ні з балканськими країнами. У нас зовсім інша історія вступу. Думаю, ми матимемо цілковито інший формат як проходження переговорного процесу, так і набуття членства. У нас досі триває гаряча фаза війни. Це відтерміновує наш вступ до Євросоюзу, але не унеможливлює його. Важливо розуміти: якщо США та ЄС побачать логіку в тому, щоб надати нам членство навіть під час війни, розуміючи, що це може призвести до її зупинення або принаймні до зниження її інтенсивності, то вони на таке підуть. Загалом же це може статися і за рік, і за п’ять. 

Подробиці
Фото: АрміяІнформ

У складі штурмових груп РФ помічено калік і солдатів без зброї.

18.01
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

РФ після захоплення 4-х областей України до 2026 року почне війну з Альянсом.

18.01
Подробиці
Фото: вікіпедія

У Міноборони нагадали, що невиконання норми - це порушення правил військового обліку.

18.01
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Полеглих КНДРівців на батьківщині вважають мучениками, але їх занадто багато.

18.01
Подробиці
Фото: т-к ASTRA

Бездомні мешканці захопленого міста РФ вирішили влаштувати несанкціонований мітинг.

18.01
Подробиці
Фото: zp.npu.gov.ua

У Запоріжжі внаслідок ракетного удару постраждав собор УПЦ МП. Він зазнав серйозних пошкоджень.

18.01
Cпорт
Фото fcdynamo.com

До відновлення українського футбольного чемпіонату залишилось трішки більше як місяць.

18.01
Подробиці
Скриншот з відео.

СБУ провела обшуки у Макса Назарова. Його підозрюють у виправданні російської агресії.

18.01
Подробиці
Фото Суспільного.

Довічне грошове утримання: на Львівщині пенсія суддів аж у 21 раз перевищує середній розмір виплат усім пенсіонерам.

18.01
Люди і проблеми
Фото freepik.com

На ринках та в супермаркетах середня вартість кілограма цього овоча перетнула межу 200 гривень. Це удвічі більше, ніж минулого року.

18.01
Подробиці
Курська область: Росія використовує смішну технологію Другої світової війни, - Forbes

Росіяни навалюють дерев'яну підлогу на БТР і скочують їх у річку, використовуючи як мости.

18.01
Подробиці
Фото МНС РФ.

У Тульській області прогриміла серія вибухів. Місцеві жителі повідомляють, що чули щонайменше 10 гучних вибухів.

18.01
Подробиці
Фото ДСНС.

Удар по Києву: зафіксовано пожежі внаслідок падіння уламків. Наразі відомо про чотирьох загиблих.

18.01
Подробиці
Фото Нацполіції.

Топпосадовець МВС отримав аж чотири авто преміум-класу загальною вартістю понад 6 млн гривень. За це він забезечив перемогу бізнесмену в конкурсі на закупівлю відеоспостереження.

17.01
Подробиці
Фото зі сторінки Дениса Прокопенка у Фейсбук.

"Не вистачає мізків і навичок". Командир "Азова" висловився про проблеми в будівництві фортифікацій.

17.01
Подробиці
Фото Cropix.

Український спорт зазнав великої втрати. Гімнаст Ілля Ковтун наважився стати громадянином Хорватії.

17.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Естонська розвідка побачила ознаки проблем із артилерією в Росії.

17.01
Подробиці
Фото https://www.istockphoto.com/

У Міністерстві нагадали, що згідно з українським законодавством, фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище або ім'я, та по батькові за згодою батьків або піклувальника. А з 16 років вона може змінити їх на власний розсуд.

17.01
Подробиці
Фото: t.me/dnipropetrovskaODA

У старшого сина сім'ї сьогодні день народження. Вони всі разом їздили за покупками.

17.01
Подробиці
Фото: city-adm.lviv.ua

Діти між собою не знайомі, але всі вони діяли за однією схемою, яку побачили у TikTok.

17.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Рішення, яке прийняли американці, справило “реальний стратегічний вплив” на бойові дії.

17.01
Подробиці
Скрін з відео

Операцію ретельно спланували. Частину розстрільної групи знищили, а росіян, яких захопили у полон, допитали.

17.01
Cпорт
Фото facebook.com

Поляки запропонували українцеві контракт із зарплатою дві тисячі євро на місяць.

17.01
Подробиці
Фото: t.me/dnipropetrovskaODA

П'ятеро людей постраждали, троє з них - у важкому стані. Лікарі надають їм необхідну допомогу.

17.01
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Українські військові вдарили по важливому обладнанню російської армії у Білгородській області. Підтверджено значні пошкодження техніки.

17.01
Політика
Фото facebook.com/SpeakerJohnson

Майк Джонсон зберіг посаду спікера Палати представників.

17.01
Подробиці
Фото: Special Kherson Cat

При жорсткому дефіциті такої техніки окупанти не стали вигадувати нічого кращого.

17.01
показати більше