Двадцять чотири роки знадобилося Україні, щоб перейти від підписання Римського статуту до його ратифікації, а отже, й до членства у Міжнародному кримінальному суді. Повноправна участь нашої країни у Римському статуті посилить її роль на міжнародній арені та дасть змогу поліпшити систему міжнародного правосуддя, кажуть експерти. То які саме можливості з’являться?
— Римський статут — це такий собі установчий договір, на підставі якого створено Міжнародний кримінальний суд. У цьому договорі прописано юрисдикцію МКС. Що таке юрисдикція? Це те, на які злочини поширюються повноваження суду, на яких осіб, що потенційно скоїли такі злочини, з яких держав та у якому часовому проміжку. Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії, — пояснює юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська. — МКС діє за принципом комплементарності, тобто він доповнює національні судові органи та органи розслідування. Україна зобов’язана притягти до відповідальності навіть своїх військових у разі скоєння ними воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду. І лише у разі, якби вона не хотіла чи не могла цього зробити, запустилася б юрисдикція Міжнародного кримінального суду.
— Україна підписала Римський статут 2000 року, а ратифікувала щойно влітку 2024 року. Чому тривалий час зволікала?
— Бо нам завжди погрожували, що коли Україна стане членом МКС, то Росія і так звані ДНР та ЛНР закидають цю установу позовами щодо “звірств” українських військових. Дуже побільшало цих погроз у контексті Курської операції.
Насправді Росія і раніше через свої кишенькові неурядові організації подавала до Міжнародного кримінального суду такі позови. Але від 2014 року (саме тоді Україна зробила першу заяву про визнання юрисдикції МКС) жодне кримінальне провадження щодо дій українських органів влади та українських військових не було ініційовано. Бо інформація росіян не мала доказового значення. Тож ризиків для наших військових — чи для офіцерського складу, чи для простих солдатів — я не бачу.
Понад те, Україна ратифікувала Римський статут із застереженням за статтею 124 — для нас протягом семи років не діятимуть положення щодо воєнних злочинів. Тобто насправді це така собі одностороння гра: російських військових можна буде переслідувати, українських військових — ні. Єдине — виникає певна колізія, адже йдеться лише про ті злочини, які потенційно будуть скоєні після 1 січня 2025 року. А все, що було вчинено до цього моменту, Міжнародний кримінальний суд може розслідувати.
— Що дає нам статус повноправного учасника МКС?
— Коли ми визнали юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, то мали певні обов’язки, та не мали привілеїв. Тепер, з набуттям повноправного членства, зможемо брати участь у формуванні бюджету МКС. Адже МКС — така сама міжнародна організація, як ООН, ОБСЄ чи Рада Європи, вона має свої кошти, і від того, як їх буде розподілено, залежить ефективність розслідувань.
Україна тепер зможе призначати суддів та інших виборних осіб, зокрема прокурора МКС, впливати на пріоритети суду і розробку змін до Римського статуту. Наприкінці 2026 року Асамблея держав — учасниць МКС обиратиме нових суддів, тож ми висуватимемо свого кандидата й голосуватимемо за інших. Є підстави вважати, що наш суддя може бути обраний, зважаючи на наш досвід і на нашу ситуацію.
Крім того, повноцінна участь України в МКС спростить доступ українцям, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих. Україна зможе впливати на те, як розподілятимуть ці гроші і кому вони дістануться.
