Народні депутати денонсували договори про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки та про створення групи чорноморського військово-морського співробітництва — BlackSeaFor. Чому це важливо?
— Договір про співробітництво був підписаний 24 грудня 2003 року у Керчі, — каже Борис Бабін, юрист-міжнародник, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим. — Тоді Росія фактично змусила Україну підписати документ, у якому йшлося про “історичні води Азова”. Основним мотивом цієї угоди було блокування Азовського моря для заходу туди суден третіх країн без згоди РФ. Хоча це порушує норми міжнародного права, порушує принцип свободи судноплавства. Україна всі ці роки фактично не могла запросити до своїх власних портів на Азові судна партнерів та союзників. Адже Росія це блокувала. Водночас будь-які військові кораблі чи плавзасоби Росії мали законне право перебувати в будьякій точці Азовського моря.
Цей договір потрібно було денонсувати ще в 2014 році.
— Погоджуюсь, — каже Юлія Клименко, нардепка, ініціаторка денонсації договорів. — Договір про співробітництво також передбачав, що спільна українсько-російська комісія з рибальства на Азові ділитиме квоти на вилов риби — звісно, що на користь Росії. Причому це відбувалося до січня 2022 року, за декілька тижнів до війни.
Загалом через ці договори Азовське море стало внутрішнім морем України та Росії. Також вони створювали Україні суттєві проблеми у переговорах з міжнародними партнерами щодо спільного морського патрулювання Азово-Чорноморського регіону після нашої перемоги.
— Для чого було створено групу BlackSeaFor?
● Ю. Клименко:
— Україна, разом з Болгарією, Грузією, Румунією, Туреччиною та РФ створила Чорноморську групу військово-морського співробітництва для спільних навчань, пошукових та рятувальних операцій. Але після 2014 року ніяких спільних навчань із Росією у Чорному морі в нас не було й не буде.
