Згідно з прогнозами, цьогоріч держборг сягне 130 — 140 мільярдів доларів, або 100% ВВП. Чому українська влада не ініціює хоча б часткового списання боргів?
Докладніше про це — у розмові з директором економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолієм Амеліним та фінансовими аналітиками Євгеном Пенцаком і Сергієм Фурсою.
— Наскільки великий державний борг України?
● А. Амелін:
— На кінець грудня 2021 року, тобто ще до масштабного вторгнення, державний борг України становив майже 87 мільярдів доларів. На кінець січня 2023 року він сягнув 116 мільярдів. І далі зростає. Масштабне вторгнення РФ призвело до руйнування української економіки, збільшення оборонних витрат та зниження податків, тому ми змушені позичати.
— Які ризики постають для країни у разі неспроможності повернути позичене?
— Якщо не списати і не реструктуризувати боргу, то у нас буде дуже скрутна економічна ситуація. Адже його обслуговування потребуватиме дедалі більшого відсотка доходів бюджету. Доведеться підвищувати податки, а це призведе до втечі українського бізнесу за кордон, де пропонують комфортніші умови для підприємництва. Істотно зменшиться кількість робочих місць. Буде дуже велика дірка в бюджеті. Зрештою, ми можемо стати країною-банкрутом — з нульовим зростанням ВВП (щодо рівня, який уже знизився на 30% у 2022 році), з вартістю кредитних ресурсів 30 — 40% та з шаленим рівнем безробіття.
● Є. Пенцак:
— За такого сценарію приплив капіталу до України щонайменше на сім років припиниться. Знову розпочнеться олігархізація економіки, яка ні до чого доброго не приведе.
● С. Фурса:
— Сама сума боргу ні про що не свідчить. Важливий рівень боргу щодо ВВП. Він справді суттєво зріс. Але загалом говорити про те, що на сьогодні гостро постала проблема боргу, не варто. По-перше, ми отримуємо дуже багато грантів. По-друге, борг значною мірою зріс через кредити Європейського Союзу, а це — гроші на 30 — 35 років без відсотків. Тому для нас ці запозичення не будуть надто обтяжливими у найближчі років тридцять.
— Які країни свого часу скористалися можливістю списання боргу?
● А. Амелін:
— Скажімо, Греції у 2012 році списали 50% боргу — 107 мільярдів євро. Аргентині у 2005 — 2010 роках — 75% (близько 65 мільярдів доларів). Польщі у 1991 році також списали 75% боргу (25 мільярдів доларів). Як бачимо, це поширена практика. Світові кредитори, безперечно, не мають наміру роздаровувати гроші, але вони адекватні. І розуміють: краще, щоб країна повернула 50%, ніж не повернула нічого.
— Яка ймовірність того, що кредитори підуть назустріч і нашій країні?
● Є. Пенцак:
— Певен, що борги нам спишуть. Греції ж пробачили чималу суму. Хоч там не було ні війни, ні природних катаклізмів.
● С. Фурса:
— Питання боргу буде вирішено. Передусім це стосується боргу власникам єврооблігацій — реструктуризація, тобто відтермінування виплат за ними, ймовірно, відбудеться вже 2024 року. Крім того, буде списано борги перед деякими інвесторами. Тому припускати, що Україна може стати банкрутом, не варто.
● А. Амелін:
— Після нашої перемоги, коли буде презентований та затверджений план відновлення України, стане зрозуміло, скільки грошей нам потрібно і які джерела надходжень можемо залучати. Тоді, вочевидь, буде порушено питання списання державного боргу. За моїми оцінками, можемо розраховувати на списання близько 50% запозичень і на реструктуризацію другої частини на 5 — 10 років. Якщо активно будемо вести перемовини у цьому напрямку.