Брижит Бардо неодноразово давала ексклюзивні інтерв'ю кореспондентові "Експресу" Богданові Бондаренку. Востаннє — у березні 2022 року. Прощаючись з цією легендарною жінкою, не зайве буде нагадати, як тепло вона ставилася до України та українців.
— Мадам Бардо, знаю, що ви написали відкритого листа на підтримку України. Наскільки активно ви стежите за драматичними подіями, які розгортаються сьогодні в нашій країні?
— Так, я переживаю разом із вами той жах, який ви відчуваєте і який мене обурює. Я вражена цим безперервним потоком систематичних руйнувань, що сіє смерті та безнадію. Зі сльозами на очах я вітаю сміливість усього цього чудового народу, що бореться за свою Батьківщину з гідністю й силою. Який приклад для такого ницого світу!
— Кожен третій українець, виїжджаючи із зони бойових дій, рятує своїх домашніх улюбленців — котів, собак, кроликів, хом'яків. Дехто не полишає напризволяще і тварин-інвалідів... Вас таке ставлення до братів наших менших розчулює?
—Я була схвильована до сліз, коли побачила, як українці тікають зі своїми тваринками. Я була у захваті від любові, яку вони їм віддають. Це було наче диво, що людські істоти мають ще таке співчуття, цю повагу до життя тварин і щедрість серця, таку рідкісну, особливо у драматичні моменти. Браво. Дякую і люблю вас
усіх!
— Коли почалась Друга світова війна, вам було п'ять років. У вашій пам'яті залишились спогади з того часу?
— Я росла під час Другої світової війни, у сорокових роках, і зберігаю жахливі спогади: бомбардування, втечі посеред ночі до підвалів зі свічками, страх у животі, залпи протиповітряної оборони та звуки снарядів. Тепер я не можу терпіти феєрверки, що нагадують мені ті звуки війни.
— А нині ви відчуваєте страх?
— Мені страшно від того, на що перетворився світ, від неконтрольованої демографічної ситуації, яка захопила нашу планету і руйнує її. Мені здавалося, що пандемія врівноважить нерівність людських сил та сил природи, які призводить до її зникнення. Природа вичерпалася, тварини втратили свої одвічні території й остаточно зникають.
Ще один страх у нас під носом — це страх Третьої світової війни. З таким типом, як Путін, можна чекати всього. Мені подобається, що він зустрічає гідних противників, як, наприклад, ваш чудовий президент, котрим я безконечно захоплююся.
— Якби ви могли сказати щось Путіну особисто, які б це були слова?
— Якби я мала можливість поговорити з путіним, я б вжила ось це російське прислів’я 1905 року: "Сила — розуму могила".
— Мадам Бардо, а якою фразою ви хотіли б підбадьорити сьогодні українців?
— Ваша відвага є прикладом для світу. Ви — блискуча патріотична нація. Ви не втратили честі, і ви переможете, тому що так хоче Бог.
