Рік тому Кабінет Міністрів України своєю постановою дозволив лікарням й деяким іншим закладам закуповувати ліки та медичне обладнання для протидії COVID-19 без тендера — просто укладаючи прямі договори із самостійно обраними постачальниками. Єдина вимога — публікація укладених угод. Робилося це задля підвищення ефективності боротьби з коронавірусом. Та спрощення процедури закупівель стало приводом для численних порушень і зловживань.
Станом на середину березня 2021 року за такою процедурою здійснили вже понад 144 тисячі закупівель із угодами на 30 мільярдів гривень з коштів державного та місцевих бюджетів.
— Які порушення найбільш поширені?
— Закупівля товарів і послуг, які не входять до переліку постанови №225. Більшість із них ніяк не допомагає боротьбі з пандемією, — каже Денис Свириденко, юрист Центру протидії корупції. — Наприклад, одеська інфекційна лікарня за дуже високими цінами скуповувала тумби та дивани. Роменська лікарня на Сумщині закупила за “ковідною” процедурою 3200 літрів бензину А-92 на загальну суму понад 65 тисяч гривень, хоча у визначеному урядом списку немає ні бензину, ні нафти й дистилятів. Диканська лікарня планового лікування, що на Полтавщині, без тендера з приміткою “COVID-19” закупила медикаменти майже на 77 тисяч гривень — диклофенак (препарат проти запалення суглобів), панкреатин (для травлення), а також етиловий спирт, анальгін тощо. Жоден із цих препаратів не допомагає боротися з коронавірусом і не входить до переліку, передбаченого постановою.
На жаль, законодавство не передбачає адміністративної відповідальності за закупівлю товарів, робіт чи послуг не з “ковідного” переліку.
— Які ще порушення ви зафіксували?
— Суттєві переплати. Замовники закуповували засоби індивідуального захисту, тести на ковід та інші товари за завищеними цінами. Водночас за товари з переліку постанови не сплачується ПДВ, а тому ціни на такі закупівлі мали бути нижчими, як мінімум, на 20% порівняно з ринковими.
Натомість Чернігівська міська лікарня №3 закупила 400 пар хірургічних бахіл по 73 гривні за пару. Жодних характеристик цих виробів у договорі не вказали, однак інші замовники навіть за спеціальні високі стерильні хірургічні бахіли зі спанбонду платили значно менше — у середньому 15 — 25 гривень за пару.
Сторожинецька центральна районна лікарня, що на Буковині, придбала експрес-аналізатор газів крові та електролітів з переплатою у понад 100 тисяч гривень. Причому договір уклали зі щойно зареєстрованим підприємцем. А державне підприємство “Миколаївстандартметрологія” закупило послуги з тестування на ковід за майже дві тисячі гривень, при тому що середня ціна на закупівлю таких послуг на той час становила 813 гривень.
Державне підприємство “Миколаївстандартметрологія” закупило послуги з тестування на ковід за майже дві тисячі гривень, при тому що середня ціна на закупівлю таких послуг на той час становила 813 гривень.
— Чи всі замовники оприлюднюють угоди про закупівлю, як цього вимагав Кабмін?
— Часто вони ігнорують цю вимогу, хоч закон чітко визначає: опублікованими мають бути всі примірники угод про закупівлю з усіма додатками. Очевидно, таким чином приховують зловживання. За це передбачено адміністративну відповідальність у формі штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (650 — 1700 гривень).
— Хто має пильнувати за дотриманням вимог законодавства щодо безтендерних закупівель?
— Держаудитслужба. Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” вона має змогу проводити моніторинг, за допомогою якого ще на етапі укладення чи виконання договору про закупівлю можна виявити факт порушення законодавства.
Однак, щоб пришвидшити постачання ліків, “ковідні” закупівлі були виведені з-під дії цього закону. Тепер аудитори можуть хіба здійснювати планові заходи фінансового контролю.
— Як зарадити таким порушенням?
— Унормувавши законодавство. Держаудитслужбі варто дозволити здійснювати пришвидшений моніторинг таких безтендерних закупівель. А самі “ковідні” закупівлі треба повернути під дію основного закону, аби замовники все ж здійснювали конкурентні торги. А для ефективної протидії пандемії достатньо встановити скорочені строки торгів.
Дієвим буде також введення адміністративної відповідальності за закупівлю товарів чи послуг не з переліку постанови №225.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як шарлатани наживаються на темі коронавірусу