...У будинку Лесі Савин на стінах — плями від води. “Що творилось того вечора — навіть у страшному сні важко уявити, — розповідає пані Леся. — Увесь день лив сильний дощ. А приблизно об 11-й вечора вода вже була в хаті. Ми стали рятувати все що могли. А вода все прибувала й прибувала...”
Пані Леся — із села Рожнів на Прикарпатті. Затопило її дім, гараж, кухню, задній двір та подвір’я. “Отак працюєш усе життя, аби щось мати... і в один момент природа це нищить”, — каже вона.
Загалом на Прикарпатті грозові дощі та град пошкодили 12 мостів, понад 60 км доріг та зруйнували 10 км берегоукріплень. Підтоплено понад сотню житлових будинків, а також велику кількість дворів та сільськогосподарських угідь.
Люди — в розпачі. Адже велика вода до них приходить уже не вперше. А прогнози погоди не тішать — зливи ще будуть. “Як із цим жити далі — не знаємо. За що нам така кара Божа?” — кажуть вони.
ЗАКРУТКИ ПЛИВЛИ СЕЛОМ
...У селі Рожнів, що на Івано-Франківщині, куди ми прибули, підтоплено 64 будинки, та в рази більше — городів та присадиб. Місцеві кажуть: біди в селі наробив невеликий потічок. Коли пішов дощ, він вийшов із берегів. Мешканка села Юлія Господарюк зустрічає нас у дверях. “Ось, подивіться! Тут вода була по кісточки, — показує на підлогу Юлія. — Як тільки ми зрозуміли, що вода в хаті, побігли рятувати дітей, вони ж уже лягли спати. Ми до них, а диван, на якому вони лежать, вже мокрий...”
У будинку пані Юлії вода знищила чимало меблів, побутових приладів. “Усе майно, що за життя надбали, буквально за 15 хвилин дощу пропало...” — зітхає жінка.
На городі Марії Стеф’юк ще досі стоїть вода. “Ви не уявляєте, який то був страх, — пригадує жінка. — Чоловік кричить: “Тримайте браму, бо вода понесе!” Ми так її тримали, що аж погнули. А по городі текла бурхлива ріка. Усе понищено. Що будемо їсти? Не знаю. А от у сусідів моїх ще й худобу потопило”.
Жінка каже: найстрашніше, що такі паводки стаються переважно вночі, й підготуватись до них майже ніяк неможливо.
Показує нам свою хату після повені й Марія Каюк. Стіни ще мокрі. Зіпсований паркет. Господиня відчиняє двері в дитячу кімнату, де стоять вологі меблі. “Дітей ми рятували передусім. Відвезли їх нині до родичів”, — каже господиня.
У погребі пані Марії досі багато води. “Ще й 150 закруток випливли, — бідкається жінка. — Люди казали, що бачили за пів кілометра від моєї хати ті банки. Сусідка Марія принесла мої тапочки, які заплили на її город...”
“ТЕПЕР І ДОРОГИ В НАС НЕМАЄ”
Вирувала стихія і на Буковині. Ніна Гуц, жителька села Розтоки, розповідає: “Йшла така швидка вода, що ледь не забрала нашу стайню. Міст у нас геть розбило. Дороги немає. Якби комусь викликати швидку чи пожежну — доїхати нема як”.
“А в нас постраждали город, подвір’я, сінокос, колодязь, — каже Людмила Кочерган. — Дякувати Богу, вода в хату не потрапила, бо високий фундамент. А от веранда — вся в намулі, уже третій день зішкрябуємо”.
Зі слів пані Людмили, вода стала спадати тоді, коли потік, що проходить поряд, вдалось перегородити. “Зв’язку не було, викликати когось не могли, тому своїми силами робили загати”, — розповідає вона.
Град, зливи і шквальний вітер завдали величезної шкоди й на Тернопільщині, Львівщині та Хмельниччині. Тут повалені дерева, зірвані дахи, знищено урожай.
“Вся городина, яка зійшла, — потовчена градом, — каже жителька села Білозірка на Тернопільщині Анна Криса. — Стільки праці — і вмить пропало”.
НЕ КОМПЕНСАЦІЯ, А СЛЬОЗИ
Аби отримати компенсацію за завдані негодою збитки, мешканців постраждалих регіонів просять писати заяви до сільрад та за допомогою експертів спеціально створених комісій оцінювати суми збитків. Та, на жаль, наші співрозмовники кажуть, що суми компенсацій зазвичай призначають мізерні порівняно зі збитками.
Наприклад, Марія Каюк з Франківщини, яка постраждала від негоди у 2010 році, розповіла, що компенсацію отримати було неважко. Але відшкодування було всім однакове, незалежно від обсягу збитків — одна тисяча гривень за збитки на городі й 5 тисяч гривень за ремонт у будинках.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як змінити постачальника газу