Верховна Рада ухвалила закон про державний кошторис на 2025 рік. Це третій бюджет, який уряд підготував, а законодавці підтримали в умовах повномасштабної війни. Кабмін планує зібрати трохи більше як 2,3 трильйона гривень доходів і витратити майже 4 трильйони гривень. Це означає, що у 2025-му, як і у попередні три роки, Україна своїм коштом зможе профінансувати лише половину бюджету, зокрема — витрати на війну. Решту сподівається отримати від міжнародних партнерів. То які видатки держави наступного року будуть пріоритетними?
— Пріоритетом залишаються видатки на безпеку та оборону України. На ці цілі в бюджеті закладено 2,23 трильйона гривень (це на 47,6 мільярда гривень більше, порівняно зі зміненим бюджетом 2024 року), або фактично всі внутрішні доходи бюджету, — каже кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Зокрема, на фінансування ЗСУ передбачено понад 1 трильйон 568 мільярдів гривень, на Нацполіцію — трохи більше як 438 мільярдів.
Сума грошових виплат військовослужбовцям не зміниться, що може свідчити про те, що збільшення чисельності ЗСУ не передбачено. Витрати на озброєння та нову техніку зростуть, порівняно з минулим роком, на 34 мільярди гривень — до 739 мільярдів. У попередні роки Верховна Рада ухвалювала зміни до держбюджету, які передбачали істотне збільшення витрат на оборону. Оскільки витрати на оборону встановлені приблизно на рівні минулого року, тоді як Росія нарощує військові витрати, то, вочевидь, до бюджету-2025 будуть внесені зміни в частині збільшення витрат на оборону.
Наступною статтею за розміром витрат є сплата відсотків за обслуговування державного боргу — майже 481 мільярд гривень. Заплановано зростання держборгу на 530 мільярдів, порівняно з 2024 роком, — до майже 8 трильйонів гривень. Зауважу, що більшість державних запозичень уряд уже витрачає на погашення старих боргів та сплату відсотків за ними. Проблема державного боргу загострюється і може загрожувати фінансовій системі України в близькій перспективі.
— Чи варто очікувати підвищення зарплат і пенсій?
● О. Хмелевський:
— У бюджеті прожитковий мінімум та мінімальний розмір зарплати залишаються на рівні 2024 року (прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3028 гривень, мінімальна зарплата — 8000 гривень. — Авт.). Тому соцвиплати та мінімальні пенсії не зростуть. Разом з тим заплановано провести в березні індексацію пенсій на рівень інфляції. Зазначу, що на індекс інфляції збільшується лише заробітна плата, на базі якої розраховують пенсію. Тому пенсійні виплати підвищаться, ймовірно, не більш як на 3%.
— У кошторисі передбачено 12 мільярдів гривень на доплати учителям. Із січня 2025 року вони додатково отримуватимуть 1300 гривень, а з вересня — 2600 гривень, — додає Андрій Новак, голова Комітету економістів України. — Крім того, 10 мільярдів уряд виділив на виплату “тисячі Зеленського” усім громадянам. Гроші братимуть із залишків на рахунку Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Ще цього року на “тисячу Зеленського” планують витратити 5 мільярдів гривень за рахунок програм підтримки бізнесу в межах бюджету Мінекономіки. За прогнозами Кабміну, “зимову тисячу” отримають приблизно 15 мільйонів громадян. Хай там як, але ці виплати навряд чи компенсують витрати, яких люди зазнали внаслідок зростання цін.
— Згідно з бюджетом, середня зарплата в Україні зросте з 20 581 до 24 389 гривень. Але треба розуміти, що середня зарплата — це абстрактний економічний показник, те саме, що середня температура по палаті, — зауважує експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Наприклад, у суддів зарплата може становити понад 100 тисяч гривень на місяць, а у листонош — 10 тисяч. Загалом на підвищення зарплат можуть сподіватися хіба що чиновники, а не пересічні громадяни.
— Скільки грошей у бюджеті закладено на пільги, субсидії, виплати переселенцям?
● О. Хмелевський:
— На соціальну сферу загалом планують витратити майже 421 мільярд гривень. Тут видатки скорочені приблизно на 50 мільярдів, порівняно з минулим роком. На 41,6 мільярда гривень зменшено трансферти до Пенсійного фонду. Частково їх компенсують за рахунок списання коштів із рахунків пенсіонерів-переселенців, які не користувалися своїми пенсійними рахунками понад один рік. Також планують обмежити спецпенсії до 10 прожиткових мінімумів, або 23 610 гривень. Крім того, виплату пільг і субсидій скоротять приблизно на 8 мільярдів гривень — до 42,3 мільярда. Це означає, що кількість тих, хто отримує субсидії, зменшиться. Нижчим буде і середній розмір субсидій на родину.
У межах програми єВідновлення виділять 4 мільярди гривень на ремонт та придбання житла тим, чиє помешкання було знищено чи пошкоджено під час бойових дій. Виплати внутрішньо переселеним особам зростуть на 1 мільярд гривень. Разом з тим розмір виплат переглянуто не буде. Додаткові кошти підуть на субсидії на оренду житла переселенцям. Її отримають ті, хто витрачає понад 30% доходів на оренду житла.
Додам, що загалом на відновлення інфраструктури в бюджеті закладено понад 224 мільярди гривень. Водночас на 43 мільярди гривень, порівняно з минулим роком, зростуть трансферти місцевим бюджетам — до 328 мільярдів.
● А. Павловський:
— Що стосується спецпенсій, то їх справді обмежили 10 прожитковими мінімумами. Однак є нюанс. Верховна Рада доручила Кабміну встановити спеціальні коефіцієнти, на які множитимуть надвеликі пенсії. Не факт, що урядовці істотно вріжуть пенсійні виплати спецпенсіонерам. Як ми знаємо, деякі судді та прокурори через суди виборюють собі виплати, розмір яких перевищує максимально допустимі 10 прожиткових мінімумів.
— Курс долара в бюджеті закладено на рівні 45 гривень. Чи означає це, що вартість американської валюти сягне цієї позначки?
● О. Хмелевський:
— Ймовірно, девальвація гривні у 2025 році триватиме. Курс 45 гривень за долар, закладений у бюджеті, — середньорічний. На кінець року курс може бути ще вищим. За останні місяці попит на валюту значно зріс, а дефіцит зовнішньої торгівлі залишається значним. Девальвацію гривні стримують валютні інтервенції НБУ. Валюту Україна отримує за рахунок іноземних кредитів. Зменшення іноземних позик чи перерви в надходженні траншів можуть призвести до прискорення девальвації. Загалом девальвація сприяє зростанню доходів держбюджету. Без неї фінансування витрат, закладених у кошторисі, буде проблематичним.
● А. Новак:
— Прогноз курсу, який з року в рік закладають у бюджеті українські уряди, фактично ніколи не справджувався, тобто курс відрізнявся від того, який був зафіксований. Зазвичай курс гривні останніми роками був міцнішим від прогнозованого. Тому не відкидаю, що й у 2025 році курсу 45 гривень за долар не побачимо. Звичайно, це за умови, що не буде якихось катастрофічних економічно-фінансових зривів, спровокованих чи вкрай негативним розвитком ситуації на фронті, чи суттєвими затримками фінансової допомоги Україні, що ми вже бачили на початку цього року з боку США.
— Наскільки реалістичні показники ВВП та інфляції, закладені в кошторисі?
● О. Хмелевський:
— Прогноз збільшення ВВП на рівні 2,75% доволі оптимістичний. Для прикладу, МВФ прогнозує зростання нашої економіки в 2025 році на 2,5%, а Світовий банк — на 2%. Очевидно, що зростання ВВП сповільнюється, економіка України й далі зазнає суттєвих втрат унаслідок бойових дій. Зростання ВВП у 2023 — 2024 роках є лише частковою компенсацією тих втрат, яких зазнала економіка України у 2022му. Не відкидаю, що наступного року відбудеться зниження реального ВВП.
Що ж до інфляції, то її прогнозують на рівні 9,5%. Ми бачимо, що вже наприкінці цього року інфляція прискорюється. Від початку 2024го, за даними Держстату, ціни зросли на 8,4%. Проте на продовольство — значно більше. Зокрема, подорожчали яйця, картопля, молочна продукція. Через інфляцію пересічні українці втратили значно більше коштів, ніж на це вказує офіційна статистика. Припускаю, що на початку 2025го інфляція прискориться і буде вищою ніж 10%. Чи вдасться її стримати, а чи вона й далі зростатиме — залежить від дій уряду та Нацбанку. Загалом грошової маси в Україні останніми роками суттєво побільшало, що обумовлено військовими витратами. Це сприяє зростанню інфляції.
— Чи є ризик невиконання бюджету?
● О. Хмелевський:
— Так. Головним ризиком виконання бюджету на 2025 рік є ненадходження іноземних кредитів. Без них фінансування витрат може бути відкладено. Також ризиком є погіршення економічного стану країни через активізацію бойових дій, пошкодження критичної інфраструктури, дефіцит електроенергії тощо.
Зауважу, що дефіцит бюджету на 2025 рік становить майже 1,6 трильйона гривень, або 19,4% ВВП. Це приблизно 42% усіх витрат бюджету. Уряд хоче профінансувати дефіцит головно за рахунок іноземних кредитів. Загалом планує залучити іноземні позики у розмірі 38,4 мільярда доларів.
● А. Новак:
— Справді, покривати дефіцит допомагатимуть наші західні партнери — міжнародні фінансові організації, уряди десятків країн, які підтримують Україну у війні проти Росії. Уже анонсовано й навіть надходять перші транші в межах програм допомоги. Це й 50 мільярдів євро від Євросоюзу, і 16 мільярдів доларів на чотири роки від МВФ.
Уряди фактично всіх держав, які підтримують нас, заклали у своїх бюджетах певні суми на допомогу Україні. І не тільки на 2025 рік, деякі навіть до 2027 року, інші — аж до 2030-го. Це вселяє надію на те, що наші численні партнери все-таки допоможуть нам наступного року покрити величезний дефіцит у розмірі 1,6 трильйона гривень.
