На європейських полях уже треба збирати спаржу, достигають полуниці та ранні овочі. Місцеві фермери у розпачі: цьогоріч їм не допоможуть сезонні працівники з України, як зазвичай, адже через пандемію коронавірусу кордони закриті. У розмові з “Експресом” фермери наголосили: таких відповідальних і працелюбних людей, як українці, треба ще пошукати! На наших громадян можна покластися, робота з ними не буває збитковою. Як ще характеризують українських заробітчан? У яких країнах їх чекають? Та чи готовий наш уряд дозволити громадянам виїжджати на сезонні роботи?
...Данець Альфред Боє має молочну ферму, на ній працюють і українці. Він каже, що десять років тому громадяни нашої країни були для нього лише дешевою робочою силою. Та чоловік змінив думку.
“Українці — фахівці з високим коефіцієнтом корисної дії, на яких я можу покластися, — каже пан Боє. — Вони дуже мотивовані. Також мені імпонує їхня відповідальність. У мене на фермі працівники, крім того, що годують тварин, доять, прибирають за ними, мають ще вести обліковий журнал. Тут усе строго: вчасно не вніс даних — штраф, бо потім я зазнаю збитків. Українці ніколи не були за таке покарані! А от у мого товариша на фермі працюють в’єтнамці, поляки і росіяни, то в нього постійно виникають проблеми з веденням документації”.
Пан Боє розповідає: “Українці готові на чверть, а то й удвічі більше працювати. Вони приїжджають сюди заробляти гроші й викладаються сповна”, — каже фермер.
Вони приїжджають сюди заробляти гроші й викладаються сповна.
Він додає, що близько двох місяців тому п’ятеро українців поїхали з його ферми додому через пандемію. Інші сказали, що краще будуть тут заробляти, аніж сидітимуть вдома та “проїдатимуть” гроші. “Відсутність п’яти колег з України відчув на собі кожен”, — зазначає Альфред Боє.
“Українців не потрібно вчити — це робить їх дуже цінними працівниками у Швеції, — розповідає Андерс Йоганнесон, представник Федерації фермерів Швеції. — Цьогоріч дозволи на роботу в нас отримали такі фахівці з України: 456 працівників лісового господарства, 355 збирачів ягід, 23 працівники садівництва, 13 операторів машин та 3 робітники тваринницьких ферм. Через пандемію вони не можуть прибути з України до нас. Отож наші втрати дуже великі”.
“Останніми роками тисячі українців працювали і на фінських фермах, — каже Юркі Уоллін, генеральний секретар фінського Центрального союзу сільськогосподарських виробників та власників лісів (МТК). — Назагал у нас до роботи залучено близько 16 тисяч іноземців у сезон, українців — найбільше, бо вони дуже добре розуміються на сільськогосподарській та садівничій справі. Українці знають нюанси багатьох виробничих процесів, застосовування техніки. Можу запевнити, що всі господарства, де працювали українці, прагнуть продовжувати роботу з ними”.
Якщо ж наші громадяни не зможуть приїхати на роботу, а заміни їм не знайдуть, втрати фермерів будуть масштабними, зазначає Юркі Уоллін.
Якщо ж наші громадяни не зможуть приїхати на роботу, а заміни їм не знайдуть, втрати фермерів будуть масштабними.
“Найкращим виходом із цієї ситуації було б відкриття кордону Європейського Союзу для тих українських працівників, які мають дозвіл на роботу у Швеції”, — певен Андерс Йоганнесон.
“А я навіть готовий оплачувати дорогу тим українцям, які хочуть сюди їхати і заробляти гроші”, — додає фермер Альфред Боє.
ДЕ НАС ЧЕКАЮТЬ?
Попит на українських трудових мігрантів у сусідніх країнах з огляду на початок сезонних робіт такий великий, що уряди деяких країн готові оплатити чартерні рейси і оформлення документів.
НІМЕЧЧИНА
Уряд Німеччини разом зі Спілкою аграріїв затвердив порядок приїзду 80 тисяч сезонних працівників із країн Східної Європи. Фермери можуть набрати 40 тисяч працівників у квітні та ще 40 тисяч — у травні. Зустрічатимуть їх у спеціально визначених аеропортах після медичної перевірки. У Німеччині іноземці мають пройти 14-денний карантин. Сезонні робітники працюватимуть невеликими групами, житлові приміщення будуть заповнені тільки наполовину, щоб забезпечити відстань між людьми. Покупки за них зобов’язується робити працедавець. Він гарантує і дотримання всіх норм гігієни та забезпечення засобами захисту.
Уряд розраховує й на українців, адже брошуру про пошук працівників видано українською паралельно із польською, румунською, хорватською та болгарською.
ПОЛЬЩА
У рамках програми порятунку економіки “Антикризовий щит” набув чинності закон, який дозволяє іноземцям легально перебувати 30 днів у Польщі після закінчення епідемії без потреби подавати заяву на тимчасове посвідчення на проживання.
Українські мігранти можуть розраховувати не тільки на продовження термінів перебування, а й на допомогу в оформленні документів. Так, їм випала нагода отримати посвідку на проживання на три роки безплатно.
Промисловці Польщі вже замовили чартер для сезонних працівників з України. “Ми хочемо перевезти перші 200 осіб з України на фабрики Вроцлава”, — повідомив президент служби персоналу промисловців Кшиштоф Інглот.
ФІНЛЯНДІЯ
24 квітня до Фінляндії прибув перший чартер із 186-ма сезонними працівниками з України. Цей рейс організувала фінська компанія із працевлаштування сезонних працівників на прохання місцевих фермерів.
Після прильоту в аеропорт Гельсінкі українців розвезли по країні на двотижневий карантин. Загалом Фінляндія погодила прибуття цього року на сезонні роботи 1500 українських працівників.
Однак посол Естонії в Україні Каймо Кууск повідомив, що це питання наразі зависло: “Були тривалі перемовини, і в підсумку Фінляндії вдалося переконати Україну. Але після доставки перших 200 осіб у Гельсінкі уряд України зупинив дальші чартерні рейси, і сезонних працівників більше не випускають за кордон”.
УРЯД ШМИГАЛЯ ПРОТИ
Іноземні країни просять наш Кабінет Міністрів дозволити заробітчанам виїхати на роботу до Європи. Утім уряд Шмигаля наразі не налаштований на це. Відправляти їх за кордон “нелогічно”, заявив у вівторок очільник МЗС України Дмитро Кулеба: “Ми в Україні керуємося насамперед міркуваннями безпеки і здоров’я наших громадян. В умовах пандемії будь-яка подорож — це наражання на небезпеку захворювання”. Однак додав, що позицію можуть переглянути — “у контексті зміни ситуації з пандемією коронавірусу”.
Варто зважити й на те, що наші заробітчани були одним з основних закордонних “інвесторів” української економіки. Торік вони переказали до України 16 мільярдів доларів. Цьогоріч, прогнозує Світовий банк, надходження з-за кордону скоротяться на понад чверть (27,5%).
Як бачимо, ситуація не вигідна ані Україні, ані заробітчанам, ані іноземним працедавцям... Залишається чекати зниження захворюваності на коронавірус і рішучіших кроків від української влади.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, чому нам треба навчитися жити з коронавірусом
