Грузія та країни Балтії легко позбулися з ужитку російської мови. Чому нам це досі не вдалося?

Понад рік триває повномасштабна війна з Росією, але чимало українців як удома, так і за кордоном досі говорять мовою окупанта.

Фото depositphotos.com
Фото depositphotos.com

На противагу Україні, у Грузії та країнах Балтії, які свого часу теж були під радянським гнітом, населення спілкується переважно державною мовою. А для спілкування з іноземцями використовує англійську. Чому в нас ситуація інша? 

На цю тему дискутуємо зі співкоординатором руху “Простір свободи” Тарасом Шамайдою, координатором групи “Гуманітарна політика” експертної мережі “Кримська платформа” Андрієм Щекуном і заступником директора Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Кураса НАН України Олександром Майбородою. 

— У Грузії російською мовою послуговуються значно менше, ніж в Україні. Чому? 

● Т. Шамайда: 

— Більшу частину населення там становлять грузини, які й у радянські часи говорили грузинською. Мовна консолідація у Грузії завжди була висока. Це одна з перших країн, яка ухвалила закон про статус своєї мови як державної. Зрештою, грузини не піддалися на спроби Москви асимілювати їх. Тож процес русифікації не зайшов там надто далеко. Старші покоління грузинів ще знають російську, але спілкуються між собою грузинською, а молодші вже можуть і не володіти нею. 

— А яка ситуація у країнах Балтії? 

— У Литві, за винятком Вільнюсу, так само, як і в Грузії, не було великої частки росіян. Політика відродження національної мови, яка розпочалась там ще в останні роки СРСР і була послідовною, сприяла тому, що частка тих, хто послуговується литовською, зросла з 80% до 90%. 

У Латвії та Естонії, як і в Україні, було доволі багато російськомовного населення. Причому йшлося переважно про етнічних росіян, які в часи радянської окупації активно переїжджали у ці країни. Наприклад, у таких естонських містах, як Нарва та Кохтла-Ярве, досі переважає російська мова. 

У Латвії є місто Даугавпілс, де також домінує російська мова і де більшість населення — росіяни (50 тисяч росіян проти 18 тисяч латишів). У Ризі, столиці і найбільшому місті країни, тривалий час теж переважала російська мова, оскільки там було багато росіян і частина представників інших національностей у радянські часи перейшла на російську. Нині більшість жителів столиці говорить латиською, але російськомовна група населення дуже велика. 

Водночас маємо розуміти, що російськомовність у балтійських країнах обмежується етнічними росіянами. Представників титульних націй — литовців, естонців, латишів — процес русифікації майже не зачепив. Молоде покоління у цих країнах не знає російської. Крім того, Естонія, Латвія та Литва є членами НАТО і ЄС. Вони вже фактично перебувають у спільному просторі об’єднаної Європи — політичному, культурному, інформаційному. І це відмінна ситуація від тієї, яка є у нас. 

● А. Щекун: 

— Треба брати до уваги ще й історичний контекст. 

— Що маєте на увазі? 

● А. Щекун: 

— Окупація балтійських країн, як і західних областей України, відбулася за пактом Ріббентропа та Молотова у 1939 — 1940 роках. А ось більша частина України разом із Грузією були окуповані більшовиками в 1920 — 1921 роках. За цей період знищено щонайменше 30 мільйонів українців через гулаги, голодомори, депортації та розстріли. Власне кажучи, окупаційна влада проводила політику на заміну населення, знищення української ідентичності. Грузія, приміром, не зазнала такого лиха, як Україна. 

● О. Майборода: 

— У Грузії та країнах Балтії на побутовому рівні навіть у радянські часи зберігалися національні мови. Чому так? Тому що і балтійські мови, і грузинська належать до іншої мовної групи, ніж російська. А українська та російська — в одній мовній групі (східнослов’янській). 

— Чому в Україні міцно вкоренилася російська мова? Що ми робили не так? 

● О. Майборода: 

— У радянські часи українську в нас викреслювали звідусіль — з релігійного життя, з виробничої, науково-технічної, військової сфер (у нас не було окремих Збройних сил зі своєю мовою). Таке засилля російської призводило до звички населення говорити чужою мовою. 

● А. Щекун: 

— Російська агентура вже і в часи незалежності не давала можливостей розвивати не тільки українську мову, а й україномовну національну культуру, інформаційний простір. Ментальність українців без державного стимулювання перебувала у “сплячому режимі” та на рівні “какая разніца”. 

— Попри все, мовна ситуація останніми роками почала радикально змінюватися... 

● Т. Шамайда: 

— Це правда. Переломною точкою стали Революція Гідності і початок російської агресії у 2014 році. Після цього з різною швидкістю, але у багатьох галузях відбувається збільшення частки української мови. І тут велику роль відіграли зміни у законодавстві. Спершу було запроваджено квоти на українські пісні на радіо, згодом ухвалено закон про освіту й нарешті у 2019-му — базовий закон про державну мову, яким гарантовано поширення державної мови у сфері послуг та інших. 

Новий поштовх використанню української мови дало масштабне вторгнення РФ у 2022 році. Багато з тих людей, які вагалися, не розуміли значення мови, усвідомили його, і частка української мови, зокрема у живому спілкуванні, зросла в усіх регіонах України, зокрема у столиці. Тепер уже більш як половина киян спілкується переважно українською мовою. Такого не було, мабуть, останні 150 років. 

— Що ще нам варто зробити для утвердження державної мови? 

— Чимало людей використовує інтернет-ресурси, які не регулює держава і які пропонують російськомовний продукт. Держава повинна проводити активну політику стимулювання, щоб в YouTube, на сервісах, де люди переглядають фільми та слухають музику, домінував український чи україномовний (якщо говоримо про дублювання західних фільмів) продукт. 

Це стосується і традиційних індустрій, як-от книговидання. Верховна Рада ще торік ухвалила закон, який забороняє імпорт книжок із РФ і каже про те, що популярна західна література в Україні має виходити або мовою оригіналу, або в українському перекладі. Це сприяло б більшому утвердженню державної мови, звичці читати українською, урешті-решт, економічному зростанню українського книжкового ринку. Але президент ось уже вісім місяців, як не підписує згаданого закону.  

Спецтема
Фото gettyimages.com

Для підготувати пілотів такого рівня, як ті, яких обміняли, потрібно не менше десяти років.

05.06
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Допуск до тимчасового екзаменаційного центру розпочинатиметься за 30 хвилин і припинятиметься за 10 хвилин до початку тестування.

05.06
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Дієтологи рекомендують споживати 2 - 3 порції ягід на день. Одна порція - це та кількість полуниць, яка може поміститися у кулак.

04.06
Люди і проблеми
Фото facebook.com/nppPiriatinskiy

На відео видно як самиця регулярно пробиває дзьобом гніздо, аби у ньому не збиралася вода після дощів.

04.06
Cтиль життя
Фото надали герої

Сергій Храпко та Олександр Швецов пройшли понад 170 тисяч кроків на двох.

04.06
Cтиль життя
Фото facebook.com/u24.gov.ua

Команда підняла на вершині синьо-жовтий стяг. Гроші від його продажу передадуть на ЗСУ.

03.06
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Бджоли реагують на різкі запахи, зокрема парфумів, а також їх дуже приманюють солодощі і фрукти.

03.06
Cпорт
Фото european-athletics.com

Не всі наші спортсменки задоволені своїм виступом на чемпіонаті Європи зі спортивної ходьби.

02.06
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Уже 4 червня можна буде побачити Полуничний місяць, а наступне сяйво да Вінчі - починаючи з 20 червня.

02.06
Політика
Фото УНІАН

Свого часу він ухвалив судове рішення, яке згодом стало предметом перегляду в Євросуді. Кравченко намагався приховувати цей факт.

02.06
Політика
Фото facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

На 50 років запроваджується повна заборона торговельних операцій з цією країною та ряд інших обмежувальних заходів.

02.06
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомляє, що нині в єЧерзі налічується понад 12 тисяч вантажівок, що очікують на перетин кордону.

01.06
Люди і проблеми
Фото Леоніда Павленка

Ці засоби застосовують для створення завіси на полі бою, щоб бійці могли маскувати свої позиції.

31.05
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Українські родини тепер зможуть самостійно обирати табір, де відпочиватиме їхня дитина за кошт держави.

31.05
Люди і проблеми
Фото reuters.com

Для захисту кузова своєї сільгосптехніки використав броню з пошкодженого російського танка.

30.05
Спецтема
Фото УНІАН

Біля штаб-квартири кіберцентру НАТО в Таллінні офіційно підняли державний прапор України.

30.05
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Діти подарували песика батькові. Невдовзі його почав турбувати свербіж, слабкість та алергія. Діагноз медиків спантеличив пацієнта.

29.05
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Виплати отримуватимуть також особи, які зазнали інвалідності внаслідок контузії, травми чи каліцтва при наданні волонтерської допомоги військовим.

29.05
Люди і проблеми
Фото з фейсбук-сторінки Віталія Клубаня

Унікальну операцію провели фахівці Салтівської ветеринарної клініки, це філіал Харківського ветеринарного госпіталю.

29.05
Здоров'я
Фото depositphotos.com

За даними ВООЗ, щороку в світі 48 тисяч людей помирають від цієї онкохвороби. В Україні кожного року діагностують майже три тисячі нових випадків меланоми.

28.05
Cпорт
Фото facebook.com/minmolodsport

На першості в ізраїльському місті Ноф-га-Галіль наш спортсмен зійшовся у фіналі з багаторазовим чемпіоном світу Олександром Шварцманом.

28.05
Cпорт
Фото facebook.com/team.ukraine.rg

Тренерка збірної України з художньої гімнастики каже про несправедливе суддівство на чемпіонаті Європи.

27.05
Здоров'я
Фото shutterstock.com

Лікарі застерігають від випарювання наривів у гарячій воді та від припікання їх розпеченою цибулею. Так інфекція може лише поширитися.

27.05
Люди і проблеми
Фото з архіву Олександра Дуди

Агровиробники кажуть, що собівартість вирощування амаранту на одному гектарі поля - до 14 000 гривень, а рентабельність - близько 150%.

27.05
показати більше