За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 260 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року. Лише у 2019 році МОМ виявила 1345 осіб, які постраждали від торгівлі людьми та зазнали трудової та сексульної експлуатації у 25 країнах. З постраждалих 68% — чоловіки, 32% — жінки, здебільшого віком від 18 до 50 років.
— Торгівля людьми досі залишається одним із найприбутковіших “бізнесів” у світі, — зауважує Тетяна Татуревич, консультантка Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО “Ла Страда — Україна”.
— Що входить до поняття “торгівля людьми”?
— Мова про здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина. Торгівля людьми — це вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної.
Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.
— Від якого виду торгівлі людьми українці потерпають найбільше?
— Сьогодні на першому місці — трудова експлуатація. Постраждалі працюють на важких роботах за невідповідну плату, з недотриманням вимог безпеки, без вихідних, у поганих соціально-побутових умовах. Наприклад, на нашу гарячу лінію звернувся чоловік середнього віку, який поїхав у Чехію на роботу. Працював на заводі, але обіцяної зарплати так і не отримав. Це і є трудова експлуатація.
Постраждалі працюють на важких роботах за невідповідну плату, з недотриманням вимог безпеки, без вихідних, у поганих соціально-побутових умовах.
Також були випадки, коли роботодавець забирав у працівників документи, і вони були змушені працювати понаднормово та безоплатно на важких роботах. Під час війни жителів окупованих територій Луганської та Донецької областей насильно залучають до збройного конфлікту, трудового рабства. Також телефонували жінки з окупованих територій, які розповідали, що їх примушували до надання сексуальних послуг.
— Що можна порадити людям, аби вони не потрапили у трудове рабство?
— Якщо ви плануєте працювати за кордоном, то роботодавець наперед має надіслати вам чи фірмі-посереднику всю інформацію про себе (назва фірми, відповідні дозволи на працевлаштування іноземних громадян), а також договір, який будете підписувати. У договорі має бути чітко зазначено, яку саме роботу виконуватиме людина, скільки годин на день працюватиме, яка зарплата, які соціальні гарантії передбачено, також має бути прописано, на яких умовах можна розірвати цей договір. Перш ніж підписувати цей документ, його варто показати юристові або ж можна звернутися на нашу гарячу лінію за консультацією.
Перед поїздкою слід зробити копії своїх документів, адже якщо роботодавець забере у вас оригінали, то з копіями можете звернутись у посольство України в країні, де перебуваєте. Також слід залишити своїм рідним докладну інформацію про місце вашої роботи, а також копії договору з роботодавцем.
— Нагадайте, куди звертатись, якщо став жертвою торгівлі людьми?
— Національна “гаряча лінія” ГО “Ла Страда — Україна” — 0-800-500-335 (безплатно зі стаціонарних), 116 123 (безплатно з мобільних). Також за номерами 0-800-505-501 та 527 можна телефонувати до національної безплатної “гарячої лінії” МОМ в Україні.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію громади, якій вдалося добитися ремонту доріг у своїй місцевості. Їхній досвід може стати в пригоді й вам
