“Програма у старшій школі має бути адаптованою під вибір учнів, — повідомив заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній. — Учень обиратиме ті предмети, які йому будуть необхідні. А також ті освітні курси і модулі, які захоче вивчати”.
Передбачається, що 2025 року буде розпочато пілотування стандарту й моделей профільної освіти в окремих закладах. То що саме передбачає масштабна освітня реформа і чи на часі вона?
— Сьогодні старшокласники вивчають 17 — 20 предметів. Згідно з реформою, планується скорочення цієї кількості до 11 — 12-ти. Частина навчальної програми складатиметься з обов’язкових предметів, але велика частина буде варіативною та індивідуальною. Основна мета старшої школи полягатиме в тому, аби навчати учнів того, що їх цікавить, — пояснює членкиня комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. — Тобто учні, які продовжуватимуть навчання у старшій школі (мова про 10 — 12 класи), матимуть змогу обирати профіль. Це можна буде зробити в 10 класі, а також в 11-му. Передбачається шість профілів, зокрема спортивний, творчо-креативний, математичний, гуманітарний. Першими до старших класів нової профільної школи підуть діти, які тепер навчаються за програмою НУШ.
Пілотний проект планують запустити 2025 року у 25 школах (частина з них будуть професійними ліцеями, а частина — академічними). До першого вересня цього року кожна територіальна громада має подати план створення оновленої оптимальної мережі закладів освіти. Оскільки в Україні чимало невеликих громад, які не зможуть надати відповідні умови для опанування навчання у старшій школі, треба буде створювати великі ліцеї. До слова, цю ідею вже втілюють у Червонограді на Львівщині, де діє академічний профільний ліцей. Спершу частина батьків була проти того, щоб учні переходили зі шкіл до ліцею. Але, як виявилося, ця модель працює.
— У всіх розвинених країнах діє 12-річний стандарт шкільної освіти, — зауважує Віктор Громовий, заслужений вчитель України, експерт з освітніх питань. — При тім зазвичай окремо існують три ступені шкільної освіти: початкова школа (триває шість років), неповна середня (три роки) і старша школа (три роки).
Україна, як на мене, потребує створення нових академічних ліцеїв — із жорстким конкурентним добором та прозорою системою конкурсу, аби туди потрапляли справді талановиті учні, а не мажори. Саме в таких закладах мають плекати майбутніх учених.
— У Міносвіти мають на меті збільшити кількість випускників середньої школи, які продовжуватимуть навчання у профтехосвітніх закладах. Чому?
● Н. Піпа:
— Україна має чи не найвищі показники в світі за кількістю осіб, які отримують дипломи про вищу освіту. При тім більшість з них працює не за спеціальністю. Тож ця реформа потрібна й для того, аби підвищити престиж професійної освіти. Візьмімо, до прикладу, економічно розвинені країни: далеко не завжди працівники з дипломом про вищу освіту заробляють більше, ніж фахівці з професійною освітою. А для відновлення країни нам потрібно буде багато робочих рук.
● В. Громовий:
— Маю сумнів, чи доцільно вдаватись до такої реформи у час війни, коли країна, і освіта зокрема, перебувають у стані виживання. Запроваджувати зміни варто після нашої перемоги.
