Україна відзначає 32-гу річницю проголошення незалежності. Цього дня, мабуть, усі мріють про одне — щоб наша країна нарешті стала по-справжньому вільною.
● Оксана Рубаняк, військовослужбовиця підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені Чорних Запорожців, старший солдат:
— Українцям бажаю терплячості, сил і наснаги. Попереду ще довгий шлях боротьби. Усі ми виснажені — і військові, і цивільні. Але у нас немає права здатися, тому що ця війна визначає існування України як нації. І перемога — єдина можливість, щоб держава була незалежною, суверенною і територіально цілісною. Українці мають зрозуміти: якщо вони хочуть жити тут, у своїй державі, то мають доєднатися до боротьби, а не стояти осторонь.
● Валеріан Вартабедян, солдат 219-го окремого батальйону сил ТрО:
— Хочу, щоб українці перестали сваритися через дрібниці — хто якою мовою говорить, міст Кримський чи Керченський... У нас чудова країна, дуже креативні, найрозумніші, найталановитіші люди, але ці сварки штовхають нас у безодню. Варто, щоб прислів’я “Де три українці — там два гетьмани” перетворилося на гасло: “Де три українці — там три брати!”
● Сергій Назаренко, лейтенант 503-го окремого батальйону морської піхоти:
— Тепер кожен знає, що таке незалежність і якою ціною вона виборюється. 32 роки тому ми проголосили незалежність, а виборюємо її нині. Бажаю Україні перемоги: над зовнішнім ворогом і над внутрішнім. Незалежність — це насамперед відповідальність — за себе, за свою родину, врешті-решт — за державу. Потрібно вичавлювати із себе ментальність раба. Відповідальна людина не чекає, що їй щось дасть держава, вона думає про те, що сама зробила, щоб у неї щось було. І не тільки в неї, а й у ближнього.
● Сергій Чорнобривець, солдат, бойовий медик:
— Стати у тяжкий час на захист країни не тому, що тебе змусили, а тому, що ти так відчуваєш усередині, — для мене це і є незалежність. Бажаю своїй країні розвитку в усіх сферах. Певен, що ми будемо дуже успішною країною. Якщо всі українці зосередяться на здобутті перемоги і докладуть для цього максимум зусиль. Адже війна триває.
