Інцидент стався на початку липня 2022 року в селі Козівка Тернопільської області. У місцевого пасічника, який офіційно займається виробництвом та реалізацією продуктів бджільництва й мав 135 вуликів, в один день загинули майже 40 бджолосімей!
Він відразу ж звернувся до Великогаївської сільської ради. За заявою бджоляра при органі місцевого самоврядування створили комісію, яка обстежила пасіку та навколишні поля. Її члени відібрали рештки загиблих бджіл, зразки меду та пилку з пасіки. А також — проби грунту й зеленої маси з найближчого соєвого поля. Користувачем цієї земельної ділянки було фермерське господарство “Дідик 2012”. Все це направили до Державного НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. За результатами досліджень, у підморі бджіл, пробах чарунок із медом та пилку виявили пестициди — такі ж, як і в пробах посівів сої та грунту з поля, що належить ФГ “Дідик 2012”. До речі, голова фермерського господарства й не приховував, що напередодні обробив пестицидами соєве поле, розташоване за півтора кілометра від пасіки. Але при цьому попередньо не повідомляв про це ні сільську раду, ні бджоляра.
Як випливає з роз’яснення наукового центру Інституту бджільництва, хоча соя й не належить до медоносних та ентомофільних рослин, однак бджоли могли отруїтися пестицидами, торкнувшись безпосередньо рослин або через контакт з повітряною сумішшю пилку під час польоту над полем.
З актами обстеження та результатами експертизи пасічник звернувся до фермерського господарства, вимагаючи, щоб воно компенсувало 536 987 гривень матеріальних збитків та 373 750 гривень упущеної вигоди, яку він сподівався отримати від збору бджолопродуктів. Однак дістав відмову й подав позов до суду. Власник фермерського господарства у відзиві на позов категорично заперечував зв’язок обробітку полів пестицидами з масовою загибеллю бджіл.
Тернопільський міськрайонний суд позов пасічника задовольнив частково й стягнув з фермерського господарства 536 987 гривень матеріальної шкоди. Щодо позовної вимоги про стягнення упущеної вигоди, то суд у своєму рішенні зазначив, що “наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є достатньою підставою для його стягнення”.
Керівник фермерського господарства з таким вердиктом не погодився і подав апеляцію. Але програв її.
