Більшість українських нардепів і посадовців чи не всіх рівнів живуть, як то кажуть, на широку ногу. Купують дорогі автівки, квартири, земельні ділянки, попри те, що не мають високої зарплати. Виникає логічне запитання — а на які кошти, якщо бізнесом вони, принаймні офіційно, не займаються, майно від багатих іноземних родичів навряд чи діставали у спадок. Відповідь, вочевидь, одна — можновладці збагачуються, перебуваючи на своїх посадах.
Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції виявили у керівниці податкової служби Полтавщини необгрунтованих активів на 6,1 мільйона гривень. Алла Рябкова, яка обіймає посаду виконувачки обов’язків начальника Головного управління ДПС області, зареєструвала придбане впродовж 2020 — 2023 років майно на членів родини та довірених осіб.
“Зокрема, її рідна сестра у 2020 році стала власницею квартири в Києві вартістю понад 2,2 мільйона гривень, хоча фінансових можливостей для такої дорогої покупки не мала, — каже Ольга Чиканова, речниця ДБР. — Як розповів колишній власник помешкання, квартиру фактично придбала чиновниця зі своїм чоловіком, але оформили на родичку, мотивуючи тим, що вони обоє — державні службовці. Батько посадовиці у 2021 році придбав автомобіль Land Rover Range Rover Velar вартістю майже 900 тисяч гривень. Однак, як засвідчив аналіз його доходів, таку покупку легальним коштом здійснити він не міг. Транспортний засіб придбав за дорученням дочки-чиновниці. Крім того, чоловік головної податкової інспекторки купив у Полтаві квартиру майже за мільйон гривень. А цього року її дочка стала власницею автомобіля Toyota C-HR Hybrid вартістю майже 1,5 мільйона гривень. Однак надані нею пояснення не підтверджують фінансової спроможності для здійснення такої покупки”. І схожих прикладів — чимало.
А ЗВІДКИ У ВАС ВІСІМ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК?
“Депутат Київської міської ради за 2020 рік задекларував з дружиною понад 7 мільйонів гривень готівки. Через рік сума зросла майже на 2,4 мільйона, — розповідає Лілія Король, співробітниця відділу комунікації НАЗК. — Водночас у 2021 році, крім готівки, подружжя задекларувало придбання восьми земельних ділянок у столиці та Київській області на понад 1,5 мільйона та об’єктів нерухомості на 1,7 мільйона гривень. Однак у відповідь на запит НАЗК народний обранець не надав інформації та документів, які підтверджують законність походження своїх активів”.
У березні цього року НАЗК передало до САП результати моніторингу способу життя заступника голови Держмитслужби України Руслана Черкаського. У нього виявили необгрунтованих активів на 150 тисяч доларів.
“Чиновник пояснив, що ці кошти начебто отримав у подарунок від батька-пенсіонера, — розповідає далі Лілія Король. — Проте під час моніторингу співробітники НАЗК виявили, що батьки посадовця не мали відповідних доходів, щоб подарувати сину таку суму. Крім того, з’ясувалося, що батько Руслана Черкаського в 2018 році став власником квартири у столиці за понад 1,8 мільйона гривень та придбав місце для паркування автомобіля за 100 тисяч гривень”.
Головна юристка-консультантка Пенсійного фонду в Київській області задекларувала 1,2 мільйона гривень пайового внеску на квартиру. Однак загальні доходи посадовиці та її чоловіка за рік не перевищували навіть 100 тисяч гривень, а інших офіційних грошових заощаджень у подружжя не було.
Дружина начальника сектору поліції у Дніпропетровській області придбала нежитлове приміщення вартістю 4,3 мільйона гривень, хоча за 2020 рік подружжя задекларувало лише 800 тисяч гривень доходів. А депутат Млинівської райради на Рівненщині позаторік купив п’ять земельних ділянок, а в 2020 році з дружиною придбав дві автівки та нежитлове приміщення. За все заплатили 5,7 мільйона гривень. За даними податкової служби, офіційні доходи подружжя за цей час становили лише 684,5 тисячі гривень. Звідки в депутата взялися решту коштів, з’ясовують співробітники САП.
“Необгрунтовані активи депутатів та чиновників виявляють співробітники НАЗК, НАБУ, САП та ДБР, — пояснює Лілія Король. — Зіставляємо рівень життя їх та членів їхніх родин, наявне майно з отриманими доходами. Для цього користуємося даними з декларацій про доходи, повідомленнями ЗМІ та небайдужих громадян. Також докази необгрунтованих активів збираємо шляхом направлення запитів у податкову службу, банківські та інші установи. І в разі непідтвердження доходів офіційними документами матеріали скеровуємо у САП, яка звертається з позовом до суду про їх цивільну конфіскацію. Після ухвалення судового рішення про визнання активів необгрунтованими, їх стягують у дохід держави”.
МОЖЕ, КОНФІСКУЮТЬ, А МОЖЕ, Й НІ
— Інститут визнання необгрунтованих активів в українському законодавстві був запроваджений у 2019 році Законом №263-ІХ, — пояснює Володимир Єніч, правознавець. — Цивільна конфіскація може стосуватися не тільки безпосередньо чиновників чи депутатів, а й осіб, які за дорученням декларанта придбали у власність потенційно необгрунтовані активи. Або тих, чиїм майном може прямо чи опосередковано розпоряджатись декларант. Вона є засобом контролю за майном і застосовується лише до тих активів, які були набуті у власність після 28 листопада 2019 року.
— Які суми активів підлягають цивільній конфіскації?
● В. Єніч:
— Не підтверджені офіційно доходи, нижня межа вартості яких становить 1 003 500 гривень, а верхня не перевищує 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які застосовуються для кваліфікації адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів. Наприклад, у 2023 році — це 8 мільйонів 723 тисячі гривень. Активами вважаються грошові кошти, криптовалюта, будь-яка нерухомість, майнові права та інше. Загалом суть цивільної конфіскації полягає не в покаранні людини, а в тому, щоб стягнути у власність держави актив, законність набуття якого вона не змогла довести.
— Чи завжди суди ухвалюють рішення про конфіскацію?
● В. Єніч:
— На практиці наявні як закриті провадження, так і ті, рішення у яких ухвалено на користь держави. Наприклад, квартиру народного депутата Михайла Волинця на Печерську ВАСК відмовився конфіскувати. За версією прокуратури, для придбання такого житла потрібно було приблизно сім мільйонів гривень. Проте Волинець не вказав у декларації за 2020 рік, звідки отримав майже три мільйони. Але, на думку суду, Волинець вніс більшу частину коштів на квартиру ще до того, як став народним депутатом та до набуття чинності закону про цивільну конфіскацію.
— За 2023 рік до Вищого антикорупційного суду прокурори подали сім позовів про визнання необгрунтованими активів, — каже Ольга Постолик, речниця САП. — Два з них задоволені. Інші ще перебувають на розгляді. Зокрема, у квітні цього року суд стягнув з депутата Лозуватської сільради на Дніпропетровщині частину активу за придбання люксової автівки Mercedes-Benz у сумі 1 959 817 гривень (cама автівка обійшлася обранцю у понад 3,6 мільйона гривень. — Авт.).
— А чи розпочинають кримінальні провадження щодо необгрунтованих активів і за яких умов?
● В. Єніч:
— Якщо сума необгрунтованих активів перевищує 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то передбачається кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. Такий злочин карається ув’язненням від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.