За чотири місяці цього року 133 тисячі 560 українців померли від серцево-судинних хвороб, повідомляє Держстат. За два останні роки від цієї категорії хвороб в Україні померли майже 800 тисяч осіб! Число вражаюче. Але ще більше вражає те, що серцево-судинних хвороб можна уникнути, однак попри те — смертність від них в Україні лише зростає. Невже українці не шанують своє життя?
— Немає людей, у яких був би імунітет до серцево-судинних хвороб. У групі ризику — кожен, — каже доктор медичних наук Анатолiй Дорогой, лікар-кардіолог. — Але разом з тим уникнути розвитку серцево-судинних хвороб цілком реально!
Наприклад, один із факторів ризику їх розвитку — гіподинамія (нестача руху). Через що кров у венах застоюється, відбуваються зміни в судинних стінках, розвиваються варикоз і тромбоз. Кожен дорослий повинен пройти шість кілометрів щодня, аби серцево-судинна система отримала необхідне для неї навантаження. Треноване серце працює економніше, коефіцієнт корисної дії в нього вищий.
Серед українців — чимало курців. А нікотин провокує спазми судин, унаслiдок чого кров також починає згущуватися. Лише від однієї цигарки тиск може підвищуватися на 10 — 30 мм ртутного стовпчика. Але я знаю пацієнтів, які, переживши гіпертонічні кризи й інфаркт, навіть у стаціонарі, таємно, з катетером у вені (!) виходили надвір покурити.
Я знаю пацієнтів, які, переживши гіпертонічні кризи й інфаркт, навіть у стаціонарі, таємно, з катетером у вені (!) виходили надвір покурити.
Алкогольна кардіоміопатія — це патологія, якою людина розплачується за зловживання спиртним. Причина в тому, що через надмір алкоголю у печінці відкладається більше жиру, підвищується рівень жирових кислот у судинах, прогресує атеросклероз. Звичка до тютюну, спиртного — страшна, вбивча річ. А у нас, на жаль, навіть діти курять і вживають спиртне.
Ще один фактор — надмірна вага. Кожний зайвий кілограм — це в середньому 1 — 2 мм ртутного стовпчика артеріального тиску вище за норму.
— Наскільки можна вважати здоровою українську традиційну кухню?
— Каші з цільнозернових круп, мультиовочевий борщ, вареники з сиром, ягодами і медом, сезонні фрукти й овочі чи свіжозасолене сало — це корисна їжа, — каже доктор медичних наук Олександр Вайсерман, геронтолог, епігенетик. — Але в щоденному раціоні населення (про це свідчать дослідження) домінують хліб, картопля, макаронні, м’ясні й ковбасні вироби, випічка з трансжирами, а овочів і фруктів — мінімум. Звідси й епідемія ожиріння (люди не встигають витратити отримані з їжею калорії, а трансжири прискорюють метаболічні порушення). На жаль, не всі українці, навіть уже знаючи про негаразди зі здоров’ям, позбуваються шкідливих харчових звичок.
Тваринні жири, що містяться у жирній свинині, яловичині, баранині, м’ясі птиці, при постійному споживанні сприяють утворенню холестеринових накопичень усередині судин. Це — передумова метаболічних порушень та хвороб серцево-судинної системи. Подібним чином діють і трансжири. А ось чиста оливкова, кукурудзяна, соняшникова олії та риб’ячий жир такого впливу не мають.
— Які базові правила харчування треба знати тим, хто хоче зберегти здоров’я серця?
— Незамінна їжа для судин і серця — продукти рослинного походження, адже більшість з них — джерело поліфенолів (містяться у ягодах), кверцетину (джерело — цибуля, капуста, яблука), ресвератролу (чемпіон за вмістом — виноград). Ці речовини сприяють здоров’ю клітин, зокрема і судинних.
— Серед основних правил — і зменшення кількості харчової солі у раціоні, — каже кандидат медичних наук Отто Стойка, експерт з громадського здоров’я. — Вона затримує вологу, відкладається на стінках судин, вони набрякають і звужуються, що призводить до прогресування атеросклерозу. Оптимальна доза солі для людини — до 5 грамів на добу.
— Як виявити серцево-судинні патології та запобігти їх розвитку?
— Усі, навіть здорові дорослі люди, мали б щороку робити ЕКГ серця, аналіз крові на ліпіди, холестерин (те, що важливо для контролю розвитку атеросклерозу) і глікований гемоглобін (дослідження, яке допомагає дізнатися про рівень глюкози упродовж певного періоду). А особам уже з діагностованими порушеннями роботи серцево-судинної системи та людям віком понад 50 років подібні обстеження потрібні раз на пів року, а то й частіше.
Якщо зафіксовано бодай три поспіль епізоди підвищення артеріального тиску до меж 140/90, вимірювання тиску повинно стати процедурою щоденною. Нормою визнано рiвень артерiального тиску 120/80, і не буває іншого “робочого” тиску.
Пригадую одного знайомого, 55-річного дуже огрядного чоловіка, який роками не помічав своєї артеріальної гіпертензії, поки не “вдарив” гіпертонічний криз. Це сталося несподівано. Я поміряв чоловікові тиск і був вражений: 200/110. Запитав, який же показник у нього буває зазвичай? Пацієнт гордо відповів: “А я вперше у житті тискомір бачу!” Утім, чим тут пишатись? Гіпертонічний криз не виникає нізвідки, йому передують роки артеріальної гіпертензії, і завдяки ретельному ставленню до здоров’я цьому можна було б запобігти.
Пацієнт гордо відповів: “А я вперше у житті тискомір бачу!” Утім, чим тут пишатись?
— Як борються з проблемою набутих серцево-судинних патологій за кордоном?
О. Стойка:
— Наприклад, у Фінляндії медики пішли ну дуже простим шляхом. Національна кардіоасоціація запровадила програму заміни звичайної кухонної солі замінником з мінімальним вмістом натрію. Середня тривалість життя фінів зросла на 10 років! У США діють національні програми боротьби з гіподинамією (звідси і культ пробіжок). Та найкращий спосіб зберегти певний рівень здоров’я населення — це щорічні профілактичні обстеження (диспансеризації), які закладені у вартість медичного страхування у розвинутих країнах.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, який зв’язок між підвищеним рівнем цукру в крові і COVID-19
