Тільки ледачий сьогодні не говорить про можливу відставку Валерія Залужного. Головнокомандувач не порушує мовчанки, водночас опублікував колонку в популярному західному виданні, де окреслив нові принципи війни. Не відомо, чи матиме він шанс реалізувати цю стратегію, бо його можуть зняти вже завтра. Але думки людини, яка понад два роки очолює українську армію, не можуть бути нецінними. Тож, мабуть, наступникові Залужного варто до них прислухатися.
На думку генерала, щоб перемогти РФ, Україна має зосередитися на трьох речах: технологіях, мобілізації й підготовці війська. Головнокомандувач вважає, що розвиток військового арсеналу й техніки може вирвати нашу країну з позицій оборонної війни. Зокрема, мова про безпілотники. Чималу увагу приділяє Залужний і мобілізації, ба навіть кидає камінь у город політичного керівництва, кажучи про неможливість “покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів”. Це, власне, реакція Залужного на епопею довкола законопроекту про мобілізацію.
То що ж пропонує Валерій Залужний? Як повинні змінитися українська армія й характер ведення бойових дій? І чи варто очікувати звільнення головнокомандувача ЗСУ?
— У своїй статті Валерій Залужний окреслив основні цілі, на яких треба зосередити увагу у війні проти Росії, — каже Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”, військовий експерт. — Її варто розглядати як удар на випередження, маю на увазі можливу відставку головнокомандувача ЗСУ. Це відповідь тим недоброзичливцям, котрі заявляли, що в Генштабі немає не те що оперативного, а навіть тактичного плану на 2024 рік. Як бачимо, він є.
— На які проблеми вказує Залужний?
● Д. Снєгирьов:
— Він розкритикував систему виробництва зброї в Україні й наголосив на частковій монополізації ВПК та недосконалості законодавства. На сьогодні, тобто на десятий рік війни, Укроборонпром задовольняє потреби ЗСУ лише на 7 — 8%. А це узалежнює нас від зовнішнього постачання — від військового спорядження й аж до засобів ураження, високоточної зброї. Це питання треба вирішувати. Адже, наприклад, запаси ракет-перехоплювачів для ППО та артилерії у наших донорів вичерпуються через інтенсивність бойових дій і дефіцит паливних зарядів. Партнери зі США та Європи вже давно вимагали від Києва збільшення виробництва зброї. Бо наразі власного річного виробництва снарядів нам вистачає лише на два тижні активних бойових дій.
Водночас Залужний зауважує, що запроваджені Заходом санкції — заслабкі, тому Росія нарощує виробництво балістичних, крилатих ракет, артснарядів. На сьогодні вогнева перевага на боці ворога. ЗСУ за добу випускають по позиціях окупантів 2,5 — 3 тисячі снарядів, тоді як ворог — у три-чотири рази більше.
— У статті також йдеться про те, що Україні треба досягнути абсолютної переваги в повітрі, особливо на висотах, які забезпечують ефективне ураження, розвідку. Себто мова йде про дрони, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — З їх допомогою можна підвищити ступінь безконтактності ведення бойових дій і, як наслідок, знизити рівень наших втрат. Але зауважу, що, попри все, безпілотники не можуть повноцінно замінити реактивну й ствольну артилерію.
— На впровадженні якої нової філософії підготовки та ведення бойових дій наголошує генерал?
● Д. Снєгирьов:
— Вочевидь, йдеться про врахування помилок нашого контрнаступу в 2023 році. Коли ЗСУ без підтримки з повітря й відповідних засобів розмінування змушені були проривати ворожу оборону. Чим все це закінчилося, ми знаємо. Тому Залужний прямо говорить, що такі ситуації не повинні повторитися.
Росія має перевагу в мобілізації людських ресурсів. Загальний мобілізаційний резерв РФ — 10 — 12 мільйонів осіб, підготовлений мобрезерв — 1,7 мільйона. Залужний робить наголос на тому, що людські резерви Росії значно більші. І коли виконавчі органи влади України не здатні провести мобілізаційні заходи без негативного ставлення з боку суспільства, у Сил оборони виникають великі проблеми. Наш мобілізаційний резерв становить 2,7 мільйона осіб. Ставка на мобілізацію, з огляду на ці цифри, не призведе до позитивних моментів. Тому треба робити ставку на високотехнологічні види озброєння, щоб протистояти більшій за чисельністю кількості окупантів та вогневої підтримки.
— Наскільки реально реалізувати окреслені головнокомандувачем плани?
— Єдина цифра, котру озвучив Валерій Залужний, — п’ять місяців, — каже Владислав Селезньов, ексречник Генштабу ЗСУ. — Саме стільки часу потрібно для перебудови нашого ВПК. Це можливо. Але для цього потрібна політична воля, треба приймати відповідні законодавчі рішення.
● О. Коваленко:
— Важливе й забезпечення нашої армії високотехнологічними засобами. Але це можливо лише при допомозі наших міжнародних партнерів. Ми постійно направляємо запити про передачу того чи іншого обладнання. Але, на жаль, не всі вони задовольняються.
Дуже важливе й вирішення питання з мобілізацією. Оскільки військовим, які вже майже два роки воюють на передовій, потрібен відпочинок. Та кількість мобілізованих, про яку раніше говорив Залужний (400 — 500 тисяч осіб), дозволить створити не лише резерв, але й забезпечити ротацію у військах.
— Чи зважиться Зеленський відправити Залужного у відставку? Які ваші прогнози?
● Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”:
— Я це не виключаю. Немає незамінних людей. Але різка зміна головнокомандувача — без пояснення цього кадрового рішення військам та суспільству — це дезорганізація управління. Фактично це найстрашніше, що може бути в період бойових дій, особливо, коли ворог атакує.
● О. Коваленко:
— Звісно, що на місце Валерія Залужного не поставлять людину, котра не володіє ситуацією. Йому на заміну прийде один з генералів, котрий входить у ставку верховного головнокомандувача, наближений до Валерія Залужного. У питанні командування, системи управління не буде критичних змін. Інше питання — репутаційне. Адже Валерій Залужний користується великою повагою та довірою не лише у військових, але й в суспільстві. Тому звільнення людини з таким рівнем довіри та поваги не вважаю раціональним кроком на цей час.
● В. Селезньов:
— Думаю, у відставку буде відправлено не лише Залужного, але й начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шапталу. Новий головком буде змушений витратити чимало часу для налагодження каналів комунікації, зокрема й з нашими західними партнерами. А цього часу в нас немає, бо ситуація на полі бою, м’яко кажучи, дуже непроста.
— Що маєте на увазі?
● Д. Снєгирьов:
— Основним завданням окупантів у зимово-весняний період буде намагання встановити тотальний контроль над всією територією Донецької та Луганської областей. 30 вересня 2022 року Путін підписав указ про включення так званих “днр” і “лнр” до складу РФ в межах адмінкордонів. На сьогодні цей указ не виконано. Це розцінюється як особиста поразка російського диктатора. Тому ворог всі зусилля направив на спроби прорвати українську оборону саме на Донецькому напрямку.
