Нещодавній допис у соцмережі киянина Андрія Маршала знайшов відгук серед тисяч українців. За словами автора, територіальні сервісні центри МВС (ТСЦ) переповнені відвідувачами, які оформлюють елітні автомобілі, за долари відкладають гарні номери, а vip-персони без черги обслуговуються в кабінеті начальника. Чоловік згадує й митницю, яка, за його словами, також переповнена дужими чоловіками і де без “стимулятора” (хабаря) вантаж місяцями не розмитнюють.
Киянин розповів і про переповнені ресторани у столиці з постійною заможною публікою. І про фітнес-центри та спортзали Києва, у яких аншлаг. При цьому автор допису ставить логічні запитання:
“Може, час зняти бронь з МВС, прокуратури, держслужбовців і депутатів усіх рівнів та мобілізувати їх? У нас безліч поранених та покалічених воїнів, які без роботи і які спокійно їх замінять. Може, час військкомам ТЦК СП рейдами відпрацьовувати по найкращих ресторанах Києва? Чи по фітнес-центрах і розкішних спортзалах? Чи війна і мобілізація у нас лише для касти бідних?”
“У НАС ДИКА МОБІЛІЗАЦІЯ”
— Що не так з мобілізацією в Україні?
— У нас триває “дика мобілізація”, яка ведеться поза законом, поза всіма правилами та й узагалі — поза межами здорового глузду, — вважає Ростислав Кравець, адвокат. — Людей хапають на вулицях, людям забороняють перетинати кордон, при цьому досі немає списків військовозобов’язаних!
Також спостерігаємо явище, коли військкомам ставлять умову — або ви їдете на фронт, або збираєте людей. Тож, аби самим не потрапити на передову, працівники військкоматів забирають на вулицях перших-ліпших, що призводить до тяжких наслідків. Адже є ситуації, коли бойові підрозділи комплектують людьми, які мають проблеми зі здоров’ям, хоч у військкоматі їх визнали придатними.
— В Україні насправді ведеться примусова мобілізація, яка не має нічого спільного із законом, — погоджується з колегою Роман Сімутін, адвокат. — І, на мою думку, у вищих ешелонах влади допускають це. Якби не допускали, то незаконних затримань на вулицях не було б. Наведу приклад: телефонує клієнт і каже, що його примусово забрали в ТЦК і за 30 хвилин провели весь облік даних, навіть ВЛК. Далі — мобілізаційне розпорядження і навчання. Так ось — неможливо за 30 хвилин визначити, чи людина придатна, чи ні. Про яку справедливість ми говоримо?
— Чи погоджуєтеся з тим, що в Україні мобілізують насамперед бідних громадян?
— Питання справедливості мобілізації стоїть давно, — каже Сергій Назаренко, юрист, військовий ЗСУ. — Можна побачити у Києві, Львові, Одесі та інших містах тисячі чоловіків призовного віку. Натомість у селах зовсім інша картина — у деяких фермерських господарствах мобілізували 90% чоловіків і вже нема кому працювати з технікою в полі. Чому так? Тому що працівники РТЦК, як і всі ми, ледачі від природи — у селах набагато простіше мобілізувати людей, ніж у місті. Скажу, що 80% моїх мобілізованих підлеглих — із сільської місцевості…
— Чи погоджуєтеся з тим, що в Україні мобілізують насамперед бідних громадян?
— Так, це мобілізація бідних, — каже Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього та ексспівробітник СБУ. — Натомість, у кого є гроші, того не просто не мобілізують, а така людина навіть їздить собі на відпочинок за кордон. Бачив чоловіків з красивою тропічною засмагою. І вони навіть не приховують, що планують ще кудись поїхати цього літа.
— А в мене враження, що ми повертаємося до глибокого “совка”, де армія була робітничо-селянською, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Ті, хто мають можливість, — відкуповуються, а хто не має — того доправляють до ТЦК.
НЕ ХОЧЕШ СЛУЖИТИ — ГОТУЙ “ЗЕЛЕНІ”
— Які корупційні схеми діють під час мобілізації?
● Д. Снєгирьов:
— Насамперед є ознаки корупційних злочинів у ТЦК. Якщо вже у соцмережах, у ЗМІ фігурує цифра 6 тисяч доларів за те, щоб уникнути мобілізації, то це свідчить про масовість такого явища. Згадати хоча б скандал із керівником Одеського обласного територіального центру комплектування, який придбав елітну нерухомість в Іспанії вартістю 4,5 мільйона доларів. Процес “обілечування” в Одесі був поставлений на потік.
І зауважте, найбільше відео із затримань представниками ТЦК осіб призовного віку було саме з Одеси. Фактично такими протиправними діями працівники ТЦК спонукали осіб до вирішення питання шляхом дачі хабаря.
Є ознаки корупції у діяльності ВЛК, де існують цілі схеми ухиляння від мобілізації за станом здоров’я. Наявна корупційна складова й у системі “Шлях”. Нещодавно ДПСУ прозвітувала, що від початку цього року прикордонники відмовили в пропуску майже 6,5 тисячі осіб, які намагалися виїхати за кордон через систему “Шлях”. За різними даними, щоб “потрапити” у цю систему, треба заплатити від 10 до 15 тисяч доларів.
Ще один варіант уникнення мобілізації для тих, у кого є гроші — нелегальне переправлення через кордон. Такі послуги коштують 6 тисяч доларів і більше.
● С. Назаренко:
— Так, серед службовців РТЦК існує проблема неправомірного надання відстрочок від призову по мобілізації для осіб, які не мають на це достатніх підстав. Тому й маємо ситуацію, коли більш платоспроможні не йдуть служити.
Корупція поширена й поки що немає ефективних заходів протидії. Залучення працівників РТЦК до бойових завдань не принесло бажаних результатів. Більшість старих службовців продовжують там працювати.
— Поки одні на фронті проливають свою кров, інші розкошують в елітних закладах. Про що це свідчить?
● І. Ступак:
— Це питання моральної відповідальності кожного. А за що нині б’ються наші військові? За те, щоб жила й працювала країна. Уявімо, що ресторани та інші заклади зачиняються, підприємці не платять податки, зарплати працівникам. Вони звільняються і йдуть у центри зайнятості та фактично “лягають” на бюджет держави. Не думаю, що цей варіант кращий. Я вважаю, що бізнес у час війни має працювати.
● Д. Снєгирьов:
— Якщо людина спокійно почувається у таких місцях, її не турбує можливість отримання повістки, то це означає, що в неї є на це “законні” підстави.
Ще один момент. У мережі ширяться відео, як у західних областях чоловіків вантажать і везуть до ТЦК, але в той час “російськомовні” переселенці спокійнісінько пересуваються цими теренами ще й на недешевих позашляховиках. Їх ніхто не чіпає з повістками. Така несправедливість також викликає соціальну напругу в суспільстві.
А поки це все відбувається, парадоксом виглядає рішення Верховної Ради про скасування права на відстрочку тим, хто має родичів з інвалідністю. Військовий комісар може купувати вілли за 4,5 мільйона, а в цей час людину можуть забрати на фронт, навіть якщо в неї близький родич з інвалідністю. Уявімо ситуацію: є сім’я, у якій чоловік має інвалідність, жінка змушена працювати, щоб сім’я не померла з голоду, а її сина забирають на фронт. Жінка або піде з роботи, або ж продовжить працювати, але тоді її чоловік, який потребує постійного догляду, може померти. Бо син, не маючи 6 тисяч доларів, піде захищати країну.
ПРАЦІВНИКИ ТЦК, МИТНИКИ ТА ІНШІ — НА ФРОНТ
— Які шляхи вирішення несправедливої мобілізації?
● Д. Снєгирьов:
— На мою думку, корупційні схеми неможливі без прикриття “зверху”. Всі ниточки ведуть до Міноборони. Працівники ТЦК повинні поїхати на фронт, а на їхнє місце мають прийти військовослужбовці, які отримали поранення. Це буде соціальною реабілітацією українських воїнів і дасть можливість їм працювати в системі й утримувати свої сім’ї. А залишки “совка”, адже в ТЦК сидять люди ще з радянських часів, мають продемонструвати свою боєздатність на передовій.
— А як щодо інших структур? Чи не варто переглянути бронювання і замінити пораненими військовими й інших держслужбовців?
— Звісно. Поранені військовослужбовці можуть замінити, наприклад, працівників митниці. І не треба казати, що для цієї роботи мають бути відповідні професіонали. Основні навички такої роботи можна здобути впродовж трьох тижнів, максимум місяця.
●С. Назаренко:
— Варто справді переглянути політику бронювання, але це лише частково вирішить питання. Докорінні зміни будуть лише тоді, коли буде неухильне додержання закону при проведенні мобілізації. Як це зробити? Тільки забезпеченням принципу невідворотності покарання за будьякий злочин, а тут необхідна дієва реформа кримінальної юстиції та судів.
● І. Ступак:
— Відомі випадки, коли військові не отримують обіцяних грошей... Має бути грошове заохочення військових передусім на передовій, їхнє визнання нагородами за вчинки. При цьому нагороди потрібно давати відразу, а не через пів року. Якщо держава виконуватиме всі взяті на себе зобов’язання перед військовими, то кількість людей, які самі захочуть стати на захист країни, повірте, зросте.
— До повномасштабної війни треба було ретельно готуватися, — вважає Степан Хмара, колишній політв’язень, Герой України. — У нас майже 9 років тривала війна з Росією, але ніхто серйозно це не сприймав.
Потрібні масові вишколи для людей, але для цього необхідне рішення влади. На жаль, у нас навіть забезпечення армії провалене, адже велику частину забезпечення військових беруть на себе волонтери. Що вже говорити про мобілізацію... На мою думку, Міністерство оборони має очолювати відставний генерал, який показав себе на війні.
