В інтернеті можна знайти безліч оголошень, автори яких пропонують товари за нижчими цінами, ніж ринкові. Але виставляється передумова: часткова або повна передоплата. Покупці переказують гроші, і часто це навіть не 20 — 30 тисяч гривень, а понад 100 — 200 тисяч. Та продавці товару не відправляють і зникають. Ось лише декілька останніх випадків.
28-річний мешканець Тисмениці на Прикарпатті хотів придбати автомобіль. На одному з відомих сайтів купівлі-продажу знайшов оголошення про реалізацію машин за вигідною ціною. У телефонній розмові продавець розповів, що працює на ринку автодилерських послуг уже десяток років поспіль і справно виконує всі замовлення з продажу авто. За цей час не було жодної претензії від клієнтів, лише слова щирої вдячності. Запевнив прикарпатця, що машину швидко доставлять з-за кордону, але треба провести передоплату. Той без вагань погодився і декількома платежами переказав майже 265 тисяч гривень! Після цього продавець на зв’язок більше не виходив.
Ще однією жертвою інтернет-шахраїв став 25-річний житель Хмельницького. “Хлопець знайшов оголошення про продаж запасних частин до своєї іномарки за привабливою ціною, — розповідає речниця обласної поліції Інна Глега. — На відміну від інших сайтів, де пропонували лише окремі деталі, тут був повний комплект запчастин, отож можна було ще й зекономити на доставці товару. Зв’язався з автором оголошення. Продавець наполягав на повній передоплаті за товар. Молодий хмельничанин заперечувати не став і переказав на вказаний продавцем рахунок понад 32 тисячі гривень. Після цього телефон продавця виявився недоступним, а оголошення з інтернет-сайту видалили”.
“За аналогічною схемою спритники ошукали жителя Пулинської громади, що на Житомирщині, — додає старша інспекторка відділу комунікації обласної поліції Наталя Ткачук. — Пенсіонер знайшов оголошення про продаж трактора в соціальній мережі і на прохання продавця переказав йому майже 30 тисяч гривень передоплати. У підсумку техніки так і не побачив”.
Правоохоронцям, хоч і рідко, все ж вдається виявити і затримати таких шахраїв. Зокрема, на початку квітня у Тернополі викрили організовану злочинну групу, яка не поставила для ЗСУ понад сто дронів вартістю майже 11 мільйонів гривень.
“Вони зареєстрували ФОП на підставну особу і пропонували продаж безпілотників, дешевших, ніж в інших постачальників, — каже речник обласної поліції Сергій Крета. — На оголошення відгукнулося чимало покупців, котрі хотіли допомогти нашим військовим. Спритники досить швидко відправляли їм пробні партії по трип’ять дронів з частковою передоплатою. Таким чином викликали цілковиту довіру до себе. Уже згодом пропонували клієнтам замовити великі партії квадрокоптерів за ще нижчою ціною, але з повною передоплатою. Коли ж покупці замовляли більше товару і сплачували за нього — переставали виходити на зв’язок і блокували від них телефонні дзвінки та повідомлення в месенджерах. Так за дев’ять місяців встигли ошукати щонайменше дев’ятьох осіб на 10,7 мільйона гривень. Отримані гроші відразу переказували на криптогаманці чи банківські рахунки фіктивних фірм. Далі спритники переводили їх у готівку і ділили між собою. До складу банди входили троє мешканців Києва і Тернополя”.
А в Кривому Розі до суду скерували обвинувальний акт стосовно місцевого мешканця, який на продажі неіснуючих товарів видурив в українців щонайменше два мільйони гривень. Раніше засуджений за крадіжки 38-річний чоловік після відбування покарання на шлях виправлення не став, знову взявся за старе ремесло, перекваліфікувавшись із злодія у шахрая. Уміщував в інтернеті оголошення про продаж різноманітних товарів. Для правдоподібності активної торгівлі спеціально створив сайт, на якому рекламував побутову техніку та інші товари за цінами, нижчими від ринкових. Такі повідомлення підкріплював вигаданими відгуками від нібито вдячних покупців. Обов’язковою умовою придбання товару була попередня оплата. Отримавши гроші від потенційних клієнтів, зловмисник блокував їм доступ до сайту. Так ошукав понад 70 осіб.
Та виявляється, можна втратити гроші не тільки купуючи, а й продаючи товар в інтернеті. Саме в таку халепу втрапив прикарпатець. Він хотів продати дитячий візок і вмістив оголошення на одному з популярних сайтів.
“Невдовзі йому зателефонував потенційний покупець, який виявив бажання придбати товар, — розповідає речник обласної поліції Андрій Яцків. — Навіть не став торгуватися і запропонував здійснити попередній розрахунок. А щоб гроші швидко дійшли до покупця, порадив скористатися сервісом прискорених розрахунків і надіслав посилання на фішинговий (підроблений) сайт, де треба було заповнити відповідну форму. Не підозрюючи нічого лихого, продавець ретельно ввів дані своєї банківської картки, зокрема термін дії та CVV-код, і став чекати грошей. Однак замість очікуваного прибутку зазнав втрат. Отримав повідомлення з банку про списання з його картки понад 80 тисяч гривень”.
— Доволі часто шахраї використовують подвійний обман. Покупець наперед сплачує за товар, але його не отримує і висуває претензії до псевдопродавця. У відповідь йому надходить повідомлення з порадою звернутися до служби підтримки та надсилається посилання. Перейшовши за ним, покупець потрапляє на фішинговий сайт, де належить пройти верифікацію, внісши конфіденційні дані банківської картки, — коментує Руслан Болгов, приватний детектив. — У підсумку людина вдруге потрапляє до тих же шахраїв і втрачає не тільки гроші, сплачені за товар, а ще й усі кошти з банківської картки.
— А як розпізнати, що продавець — шахрай?
— Насамперед покупця має насторожити, якщо в рекламі про продаж товару зазначена ціна, набагато нижча від ринкової, та є умова стовідсоткової передплати за товар, — пояснює речник департаменту кіберполіції Артем Олещенко. — Також слід перевірити, чи не потрапили на сайт-підробку. На справжніх ресурсах зазначено всі реквізити та контакти продавця і кількість переглядів сягає сотень тисяч, а то й мільйонів, тоді як на сайтах-підробках їх одиниці. У державних реєстрах можна зібрати інформацію про інтернет-магазин та продавця або в соціальних мережах і на форумах прочитати відгуки.
● Р. Болгов:
— Якщо здійснюєте покупку на спеціальних торговельних майданчиках, то спілкуватися з продавцями слід тільки в чатах офіційного сайту. Пропозиція перейти на спілкування в месенджер — це вже ознака, що маєте справу з шахраями. Треба уникати повної або часткової передоплати. Максимум — можна переказати гроші, які покривають поштові витрати на доставку товару. Це цілком нормальна практика для добросовісних продавців. Один зі способів вирахувати шахрая — скопіювати номер його банківської картки і ввести в пошуковий рядок браузера. Якщо вона вже засвічувалася в шахрайських схемах, то обов’язково видасть цю інформацію.
— А що робити, якщо таки втрапили на гачок шахраїв?
● Р. Болгов:
— Спершу треба звернутися до банку, що обслуговує картки або рахунки шахраїв, на які ви відправляли гроші, і вимагати негайно заблокувати їх. Також зв’язатися зі своїм банком і повідомити про проблеми. Далі слід написати заяву до місцевого відділення поліції або подати електронне звернення до департаменту кіберполіції. Чим більше деталей і даних буде вказано в заяві або зверненні, тим краще. Якщо все це зробити максимально швидко, то шанси повернути кошти дуже високі. Адже в короткий проміжок часу оплату можна ще скасувати або поставити на паузу. Бо, коли гроші потрапили на банківський рахунок псевдопродавця, а потім відправлені далі або готівку знято, повернення зробити практично неможливо.
