17 вересня у Лівані масово почали вибухати пейджери. А наступного дня — рації, ноутбуки, телефони... За даними міністерства охорони здоров’я країни, загинуло 32 людини, більше як 3,5 тисячі отримали поранення. Хоч “Моссад” і не підтверджує причетності до вибухів, але є інформація, що ізраїльська розвідка заклала вибухівку в п’ять тисяч пейджерів, імпортованих угрупованням “Хезболла”, за декілька місяців до атаки. Чи означає ця операція, що війни переходять на новий рівень?
— Так, вони стають усе більш технологічними, — каже Іван Ступак, військовий експерт, колишній співробітник СБУ. — Але зауважу, що “пейджерну” операцію спецслужби готували майже 15 років. Використання в електронних пристроях вибухівки стало надзвичайно ефективним і завдало значного удару “Хезболлі”. А починалося все з того, що спецслужбам Ізраїлю вдалося “переконати” бойовиків угруповання, що телефонний зв’язок небезпечний. Воно перейшло на пейджери, й “Моссад” цим скористався. Відомі й інші подробиці. В Угорщині ізраїльською розвідкою була зареєстрована підставна компанія з продажу пейджерів. Ті, які надходили в Ліван, в акумуляторах містили невелику кількість вибухівки. І 17 вересня ці пейджери були активовані. Звісно, що така операція можлива лише раз. Не думаю, що хтось інший зможе її повторити передусім тому, що вона займає багато часу.
— У пейджерах, які використовувала “Хезболла”, немає активної антени, що випромінює сигнал, який можна запеленгувати. Відповідно віддалено не можна визначити місцеперебування користувача, — каже Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, ексзаступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при департаменті контррозвідки СБУ. — Що стосується вибухів, скажімо, радіостанцій, то їх припинили виробляти ще десять років тому. Можливо, вони були “перепрошиті” в одному місці чи в них замінили акумулятори, а “Моссад” про це дізнався й зміг встановити в них мікровибухівку у формі, наприклад, наклейки. Не виключено, що агентура працювала у ремонтних майстернях, технічних службах. На жаль, не думаю, що подібну операцію можливо провести стосовно Росії.
Зрештою, ця операція “Моссаду” аж ніяк не про нові технології, у ній вони займають лише 20 — 30%. Це здебільшого про агентурну роботу, завдяки якій вдалося встановити вибухівку. Але загалом, на мою думку, традиційні методи ведення війни поступово відходитимуть на задній план. Натомість застосовуватимуться нові, із використанням штучного інтелекту, хмарних технологій, складних математичних розрахунків тощо. Це надаватиме суттєву перевагу на полі бою.
— А як ця операція може вплинути на боєздатність “Хезболли”?
● К. Корсун:
— Вона вже спричинила паніку та параліч в організації. Адже невідомо, в яких ще пристроях може бути закладена вибухівка. Тепер “Хезболлі” доведеться перевірити всі електронні пристрої. Та й нема гарантії, що якщо буде закуплена нова техніка, то в неї знову не потрапить вибухівка.
● І. Ступак:
— Метою операції було найперше зруйнувати зв’язок між ланками “Хезболли” і відповідно позбавити її каналів комунікації, обміну інформацією та можливості планування операцій. Тож угруповання тепер буде змушене використовувати для зв’язку, наприклад, кур’єрів.
— Наскільки сучасна комунікація важлива у війні?
● К. Корсун:
— У російсько-українській війні ми побачили, які переваги на полі бою дає, скажімо, “Старлінк”. Якщо позбавити великий підрозділ засобів зв’язку, це майже напевно означає його поразку. Наші партнери надали нам цифрові радіостанції, які шифрують сигнал. А досі ми використовували аналогові, які міг прослуховувати ворог. Інший приклад: під час операції “Буря у пустелі” США перед тим, як увійти в Ірак, придушили всі засоби зв’язку іракського управління військами, чим паралізували його.
