Нещодавно в поле зору громадськості потрапили суддя Печерського районного суду В’ячеслав Підпалий та суддя Шевченківського суду Віталій Циктіч. Перший скасував підозру Іванові Кузнецову, одному з двох нападників на одеського активіста Сергія Стерненка. Другий не дав дозволу на затримання спільника Кузнецова, Олександра Ісайкула, який нещодавно втік із України. Експерти кажуть — ці судді здавна мають досвід ухвалення політично заангажованих рішень.
“Обох цих суддів, як і суддів, що обирали запобіжний захід Стерненкові, давно мала б звільнити Вища рада правосуддя, — каже Михайло Жернаков, глава правління Фундації DEJURE. — Приміром, В’ячеслав Підпалий став відомим у листопаді 2014 року, коли своєю ухвалою зняв арешт з майна сім’ї ексголови НБУ Сергія Арбузова. Важливо, що арешт на рахунки наклали в рамках кримінального провадження щодо привласнення чужого майна через зловживання службовим становищем.
А у 2015 році Підпалий своїм рішенням повернув колишньому міністру аграрної політики Миколі Присяжнюку майже два мільйони доларів, вилучених під час обшуку в будинку його сестри. Хоча за привласнення, розтрати майна та заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, йому загрожувало позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.
— А що відомо про Віталія Циктіча?
— Він — “суддя Майдану”, який позбавив водійських прав одного з учасників Автомайдану через те, що він нібито не зупинився на вимогу інспектора ДАІ в день акції Автомайдану в Межигір’ї. У 2017 році Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнала такі дії порушенням присяги, проте не притягла Циктіча до відповідальності через плин строків давності.
Він — “суддя Майдану”, який позбавив водійських прав одного з учасників Автомайдану.
— Циктіч також заарештував на 60 днів одного з учасників Євромайдану, який нібито чинив опір судовим виконавцям при встановленні наметів на Європейські площі в листопаді 2013 року, — додає Роман Маселко, член Громадської ради доброчесності. — Про ці факти суддя мав вказати у своїй декларації доброчесності, та він вирішив це приховати.
— Що скажете про суддів Київського апеляційного суду, які розглядали апеляцію Сергія Стерненка на обрання запобіжного заходу?
М. Жернаков:
— Суддя-доповідач Валерій Лашевич відомий тим, що допоміг втекти Дмитрові Садовнику – ексзаступнику командира роти “Беркут”, обвинуваченого у вбивстві 39 учасників Майдану. Печерський райсуд Києва замінив йому запобіжний захід взяття під варту домашнім арештом у нічний час. Суддівська колегія за головування Лашевича чотири рази переносила засідання, нібито через хворобу Садовника, і за цей час Садовник втік з-під домашнього арешту. А Іван Рибак, один із суддів, які розглядали апеляцію Стерненка, також був членом колегії, яка, по факту, відпустила Садовника.
Судді Апеляційного суду Іван Рибак і Валерій Лашевич.
Фото УНІАН
Лашевич і Рибак відзначилися і в процесі проти Юрія Луценка. Лашевич був членом колегії, яка розглядала продовження строку тримання під вартою Луценка. Рибак головував у справі про перегляд вироку Луценка, але залишив його без змін. Пізніше Європейський суд з прав людини констатував, що обидва судді своїми рішеннями порушували права людини.
У Фундації DEJURE також встановили, що третій член колегії, суддя Микола Ященко, приховував своє майно. Так, у декларації за 2014 рік не вказав житловий будинок площею 175 кв. м та земельну ділянку понад 10 тисяч кв. м, які той набув у 2013 році. Проте вже згадав про них у деклараціях за 2015 і 2016 роки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що кандидати у президенти Польщі говорять про Україну і хто з них має більші шанси на перемогу
