Підприємці просять Зеленського скористатися історичним шансом і дати бізнесу довгоочікувану економічну свободу, а не знову закручувати податкові гайки.
Очільник Мінфіну Сергій Марченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону заявив, що всі податкові пільги, запроваджені з початком війни, потрібно скасувати. Мовляв, держава підтримувала бізнес скільки могла, тепер потрібні гроші на армію, а їх у бюджеті не вистачає. Раніше про повернення податків на довоєнний рівень неодноразово наголошував голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
Було б смішно, якби не було так гірко. Адже дещо вільніший режим підприємництва у країні, запроваджений фактично з 1 квітня, проіснував до цих заяв посадовців аж п’ять тижнів.
Нагадаємо, на початку квітня набув чинності закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, який запровадив чимало пільг для підприємців. Зокрема, передбачено можливість фізичним та юридичним особам — підприємцям з обігом до 10 мільярдів гривень сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів.
Також закон передбачає добровільну сплату єдиного податку для “спрощенців” 1-ї і 2-ї груп, звільнення підприємців від санкцій за порушення закону про РРО, зменшення ставки ПДВ на пальне із 20% до 7% та скасування акцизу на нього, обнулення ввізного мита на імпортні авто та інші пільги.
Як бачимо, закон попрацював неповні два місяці, а влада вже хоче його скасувати. Попри те, що обіцяла бізнесу податкові пільги, доки не закінчиться війна. Держава підтримала бізнес? Справді? Скасувала воєнний стан? Повернула 6,5 мільйона людей у країну? Забезпечила новий приплив інвестицій? Стабілізувала курс долара до гривні на довоєнному рівні? ПДВ на імпорт продукції, яка не виробляється в Україні, щоб ще вище загнати ціни для споживачів?
Зрозуміло, чому нахабні заяви високопоставлених чиновників так обурили підприємців у всій країні. На цьому фоні декілька тисяч керівників підприємств підписали заяву на ім’я Президента, в якій вимагають звільнити депутата Гетманцева від обов’язків керівника парламентського комітету, що формує податкову політику в країні.
Звісно, ситуація у країні непроста. За даними Мінфіну, податкові надходження завжди були основним джерелоv доходів державного бюджету і становили в середньому 85% його дохідної частини. А тепер вони скоротились до 70% і в разі продовження активної фази війни справді є загроза дальшого зменшення податкових надходжень. Адже близько 40% українських підприємств не працюють або майже зупинені. Але чи це привід накладати ярмо на економіку, що ледве дихає? Чи це просто чиновники, що провалили роботу і не організували припливу коштів в Україну від зовнішніх донорів, тепер хочуть приховати у такий спосіб свої провали?
На цю тему дискутують Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, Сергій Доротич, підприємець, голова руху SaveФОП, Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, та експерт з податкових питань В’ячеслав Черкашин.
— Чим Мінфін обгрунтовує повернення до податкової системи довоєнного рівня?
О. Пендзин:
— Кожен місяць у час війни дефіцит державного бюджету становить 5 мільярдів доларів, або в середньому 150 мільярдів гривень. Саме на стільки наші видатки перевищують щомісячно доходи. Наразі цей розрив перекривається двома шляхами. По-перше, за рахунок зовнішніх запозичень. Тобто ми ходимо по світу із простягнутою рукою, і нам дають кредити (за час війни бюджет запозичив близько $10 млрд. — Авт.). Із цього обсягу лише 5 — 6% — це гранти, решта — позики. Не відомо, як довго Захід зможе підтримувати Україну фінансово.
Другий спосіб, яким активно користується держава, — це випуск воєнних облігацій, які купує НБУ. Фактично це емісія грошей. Нацбанк вже викупив 120 мільярдів таких облігацій, тобто фактично надрукував грошей на цю суму. Але, як бачимо, порівняно з тими сумами, які нам потрібні щомісяця, це — крапля у морі. Багато грошей НБУ друкувати не може, бо тоді ціни у нас будуть у тисячах. Крім того, більшість накопичень і заробітних плат у нас у гривні. Якщо інтенсивно друкувати гроші, то падатиме фактичний дохід населення, воно стрімко біднітиме.
Тому, щоб країна вижила, треба думати, звідки бюджет має отримувати доходи. Бо в іншому разі пенсії, зарплати та інші соціальні видатки не буде з чого виплачувати. Зауважу також, що виплати, зокрема для військових, зростатимуть і далі, якщо війна триватиме. У березні на ці потреби спрямували 54 мільярди гривень, у квітні — вже 68 мільярдів. Також у нас налічують близько 10,5 мільйона вимушено переміщених осіб. Більшість з них втратила дах над головою. Держава пообіцяла відновити його з власних грошей. Додайте сюди відновлення пошкодженої інфраструктури, бо, наприклад, зруйновану котельню треба відремонтувати до зими, інакше люди мерзнутимуть у своїх будинках. Звідки взяти на все це кошти? Але є й інші виклики.
— Які?
О. Пендзин:
— Наприклад, держава пішла на безпрецедентні кроки? звільнивши від акцизу пальне і знизивши ПДВ на нього до 7%. Сьогодні літр бензину коштує 54 гривні. Якщо повернуть довоєнне оподаткування, то ціна може зрости до 90 гривень. Нема сумніву, що українці не зможуть платити таку суму. Відразу ж стрімко збільшаться ціни на харчі та перевезення. Тому перед державою насправді стоїть нелегкий вибір — що робити?
Якщо підвищувати податки, то бізнес буде обурений, ціни зростуть. Коли цього не робити, то вже завтра може не вистачити на пенсії та зарплати.
— Які аргументи проти підвищення податків?
— Немає певності, що в разі відновлення оподаткування до довоєнного рівня надходження збільшаться. Багато хто не матиме з чого платити. У нас на сьогодні втрачено 4,8 мільйона робочих місць — 33% загальної кількості. За даними МОП, якщо війна триватиме ще пів року, Україна втратить до 7 мільйонів робочих місць.
В. Черкашин:
— По-перше, одним з основних принципів побудови податкової системи є її стабільність. Тобто економіка дуже погано реагує на непослідовність та раптову зміну правил гри. Два місяці спрощуємо та знижуємо, а потім навпаки?
По-друге, в умовах війни вимагати повного дотримання численних і непростих правил та процедур податкового законодавства, як мінімум, нерозумно. Значна кількість платників податків, підприємців, посадових осіб компаній наразі за кордоном або є внутрішніми біженцями та не мають можливості виконувати податкові обов’язки у повному обсязі.
По-третє, українська економіка слабка, бо ми втратили 35 — 40% ВВП. Політика закручування гайок хибна з огляду як на соціальні наслідки, так і на макропроцеси (тотальна невизначеність, двозначна інфляція), що при
Спроба чиновників знову жорстко “керувати” економікою замість того, щоб створювати умови для її вільного розвитку, — велика помилка. Бізнес це розуміє і просить Зеленського не “закручувати гайки”. Більше 16 тисяч бізнес-асоціацій та підприємців вже підписали відкрите звернення до президента, де обгрунтовують, чому наразі не можна підвищувати податки.
— Який результат дало зниження податків?
В. Черкашин:
— Дуже багато підприємців у березні, коли ВРУ ухвалила закон про пільги, отримали позитивний сигнал від держави: сміливо починайте працювати, без перевірок та тиску, допомагайте як можете армії та обороні, сплачуйте податки по змозі. І це працювало (за останній місяць перезапущено майже чверть малого і середнього бізнесу. — Авт.). Бізнес повірив владі.
С. Доротич:
— Заяви про різку зміну податкового законодавства в умовах воєнного часу можуть робити тільки диверсанти. Збільшення податків лише деморалізує суспільство і посилить внутрішні протести. На мою думку, щоб економіка не зупинилася взагалі, треба, навпаки, говорити про зменшення податків або й про їх скасування. Бо головне нині, щоб люди працювали і забезпечували себе. Логістичні зв’язки розірвано, бізнес працює на свій страх і ризик, підприємці мають борги перед постачальниками, змушені оптимізувати штат і латати діри. Йде вимивання трудових ресурсів. Багато жінок виїхало за кордон, чоловіки — на фронті. Якщо знову змінити правила діяльності — це ще більше поглибить кризу та змушуватиме підприємців до релокації бізнесу за кордон.
— У парламенті зареєстровано законопроект, яким пропонується повернути мита на ввезені в Україну авто для власного користування. За даними Державної митної служби, протягом пільгового режиму розмитнення до країни ввезли понад 90 тисяч вживаних автомобілів, бюджет недоотримав близько 10 мільярдів гривень.
І. Несходовський:
— Обнулення мит на імпортні автівки, на мою думку, було дуже непродуманим рішенням. Влада пішла на цей крок, бо багато людей через війну втратили свої автомобілі. Але якщо вже прийняли його, то треба було б обмежити кількість автівок, які можна ввозити в Україну, та встановити їх максимально дозволену вартість. Цього не зробили. Потім виявилося, що чимало людей придбали авто за кордоном за 40 тисяч доларів, але жодних податків не сплатили.
— Тобто, на вашу думку, чергове непродумане підвищення податків не дасть бажаного ефекту?
В. Черкашин:
— Переконаний, що він буде мізерний. Україна потребує простої та справедливої податкової системи, що створює комфортне середовище для швидкого відновлення економіки, без перевірок, тиску та втручання. Держава повинна почати довіряти своїм громадянам хоча б під час війни.
І. Несходовський:
— Загалом податкова політика держави непродумана і хаотична. Так, проблеми із наповненням бюджету величезні. Але у такий важкий час треба шукати шляхи, щоб зменшувати видатки, а не збільшувати податки. Наприклад, обмежувати максимальні заробітні плати чиновників і керівників державних підприємств. Бо, вибачте, хтось собі виписує премію на декілька мільйонів під час війни, а інший не може отримати 6,5 тисячі гривень “мінімалки” на підтримку штанів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про нові правила перетину кордону для чоловіків
