Понад три тисячі українських воїнів перебувають у російському полоні. “Вірю в новорічне диво: син повернеться додому”

Дехто з бійців - понад 560 днів у руках ворога. Родичі військовополонених просять не забувати про бранців.

Фото з архіву співрозмовників
Фото з архіву співрозмовників

“Не мовчи! Полон — вбиває!” — з таким гаслом вийшли на вулиці міст родичі військовополонених. За їхніми словами, РФ заблокувала процес обміну полоненими, а наше суспільство починає забувати про тих, хто досі перебуває в руках ворога. 

/storage/2023/12/22/image/md_qxvo_407136368-1499820584145238-7053869532437387583-n.jpeg

Фото з архіву співрозмовників

“НАШІ РІДНІ В ПОЛОНІ, А РАЗОМ З НИМИ — І МИ” 

“У російському полоні, за даними Мінреінтеграції, перебуває понад чотири тисячі українців, більшість з них — військові, — каже пані Наталя, одна з організаторок заходу та мати військовополоненого. — На мою думку, це число значно більше. Уже багато місяців, як процес обміну зупинено. Росія не повідомляє про місця утримання наших рідних. Чи надали пораненим (а таких багато) медичну допомогу, потрібні ліки? Ми цього теж не знаємо”. 

Артему, синові Наталії, 31 рік. “З 2015-го він перебував у зоні АТО, у 2016-му — закріпився у Маріуполі. Воював з перших днів повномасштабної війни”, — каже жінка. 

/storage/2023/12/22/image/md_36DF_409482194-1053126402694343-6532298384735076550-n.jpeg

Фото з архіву співрозмовників

Крайній раз мати чула голос сина 17 травня. “Сказав, що скоро побачимося і що все буде добре, — згадує жінка. — Далі, як мені відомо, він перебував в Оленівці — у так званому бараці смерті, дістав там осколкові поранення. Де мій син зараз, в якому стані — я не знаю. І ця безпорадність — вбивча! Наші рідні в полоні, а разом з ними — і ми”. 

“ІЛЛЯ СИЛЬНО СХУД, А ЩЕ — ЗАЇКАВСЯ” 

Ірина з Харкова також вийшла на пікет, щоб нагадати про свого 24-річного сина Іллю. Він пішов служити в “Азов” у 19 років. Хлопець з російськомовної родини, але на службі перейшов на українську. “Якось Ілля сказав мені: “Мам, я дуже люблю Україну”, — розповідає жінка. 

24 лютого 2022-го Ілля залефонував і попросив матір виїхати з Харкова. Казав, що бачив, як дев’ятиповерхівки складаються мов картковий будиночок. “Для мене це був важкий крок, адже я вже знаю, що таке втрачати дім, бо є переселенкою з Прип’яті, — каже Ірина. — Та син наполіг, і ми з його дівчиною перебралися у безпечне місце. До речі, він планував освідчитися коханій, але не встиг”. 

Тривалий час Ірина не знала, що з сином, в якому він стані. “Коли ж дізналася, що Ілля перебував в Оленівській колонії, то від болю й розпачу я кричала, — каже схвильовано жінка. — А минулої зими випадково побачила сина на відео у соцмережі... Він називав своє ім’я та прізвище. Ілля сильно схуд. А ще заїкався, хоч ніколи такої проблеми не мав. Ймовірно, це могло статися через застосування електрошокера. Після побаченого я впала на підлогу і плакала. Пропонувала навіть обміняти себе на сина”. 

Ірина каже, що готова терпіти все, тільки б він повернувся додому. “Знаєте, коли у квартирі було дуже холодно, я не вмикала обігрівача — не могла дозволити собі бути в теплі, коли моя дитина у холоді та голоді... Якось Ілля мені приснився. Спитала, що йому допомагає триматися, а він відповів: “Те, що ви у мене вірите, мамо”. А на його день народження я поїхала у монастир. Монах сказав мені, що мати ніколи не повинна втрачати надію. І я її не втрачу”. 

“МОЛЮСЯ, ЩОБ БРАТ ПОВЕРНУВСЯ” 

Киянка Наталя чекає з полону рідного брата Артема, який служив у прикордонній службі у Маріуполі. 

“Мій брат став на захист країни ще в 2014-му, — каже Наталя. — Він — історик. Вважав, що Росія ніколи не спиниться на якомусь одному регіоні. Крайній раз подзвонив мамі перед Великоднем 2022-го. Заспокоював, що все добре, просив, щоб не хвилювалася. Та мама серцем відчула — щось сталося. Після цього контакт з ним обірвався”. 

На відео з виходу у полон захисників з “Азовсталі” родина впізнала Артема. А далі — жодних новин до листопада 2022-го. 

“Побратими, яких звільняли з полону, розповідали, що бачили нашого Артема. Так ми дізналися, що він живий, — каже сестра. — Але точне місце перебування брата нам невідоме. Та я не опускаю рук, бо мушу підтримувати родину. Допомагаю тим, хто на фронті. Молюся, щоб брат повернувся якнайскоріше”. 

/storage/2023/12/22/image/md_qVx4_409663547-620582473456076-8202190652500219396-n.jpeg

Фото з архіву співрозмовників

“ТЕЛЕФОН НЕ ВИПУСКАЮ З РУК, НАВІТЬ КОЛИ СПЛЮ” 

29-річний Володимир із села Мартинівка, що на Полтавщині, — єдиний син Оксани Іванілової. Ще у 2013 році хлопець пішов на строкову службу. 

“Ми його відмовляли, але він був налаштований рішуче: “Дід служив, батько служив, і я буду”, — розповідає мама військовополоненого. — Так Володя опинився у складі внутрішніх військ МВС України. У 2016 році вступив у Харківську академію Нацгвардії, вчився на офіцера, через п’ять років закінчив її. Коли почалося повномасштабне вторгнення, син перебував у Маріуполі”. 

Крайній раз мама говорила з Володею 19 березня. “Сказав, що дуже важко, ситуація складна. Я ж казала, що він у нас сильний, мусить триматися. Попросила, щоб урятував себе й підлеглих, — згадує мати. — 27 березня 2022 року він потрапив у полон. Спершу Володю тримали у Донецькому СІЗО, потім відвезли до Оленівської колонії, а з червня 2022 року син перебуває в колонії у Горлівці”. 

Минулої зими військовополоненому дозволили листування з рідними. “Звісно, листи проходили фільтрацію, але я хоч знала, що він живий, — каже мати. — Зараз листування заборонено. Та я знайшла місцевих з Горлівки, яким пересилаю гроші, щоб вони питали в охоронців колонії, чи мій Володя досі там”. 

Оксана ділиться, що навіть купила синові подарунки на Миколая, приготує їх і на Новий рік та Різдво. 

“Кажу всім, що ось-ось приїде наш Вовчик і буде з подарунками. Вірю, що станеться новорічне диво! Син подзвонить і скаже, що їде додому. Телефон не випускаю з рук, навіть коли сплю”, — розповідає Оксана Іванілова. 

“У МЕНЕ СТАВСЯ НЕРВОВИЙ ЗРИВ” 

Тетяна з Броварів не бачила свого 23-річного сина вже майже два роки. У 18-ть Артем заявив, що піде в “Азов”. 

“Я просила почекати хоча б рік, але коли сину виповнилося 19, він сказав, що вже проходить медкомісію і що рішення — остаточне, — мовить пані Тетяна. — Син обрав “Азов”, бо, як пояснював, там не так, як у звичайній армії. Усі — одна родина, наприклад, звертаються один до одного “друже”. 

Останнє смс від сина надійшло 17 травня 2022-го. “Артем написав, що в них довго не буде зв’язку, просив, щоб я не хвилювалася. А ще написав, що любить нас і пишається своїми батьками... Я знала, що означатиме полон для азовців. У мене стався нервовий зрив. Коли ж прочитала про теракт в Оленівці, знову був відчай, — розповідає Тетяна. — Тільки у вересні я дізналася, що син живий. А на Благовіщення мені подзвонив цивільний, який у Донецьку опинився в одній камері з Артемом. Сказав, що Артем тримається... У травні цього року дістала звістку від азовців, які були із сином у сусідній камері. Відтоді не знаю про нього нічого”. 

Тетяна каже, що їй особливо важко у цей передсвятковий час: “Артем любив святкувати Новий рік навіть більше, ніж свій день народження. Я завжди прикрашала нашу оселю — вона була як у казці. А тепер навіть не ставлю ялинку”. 

“ХЛОПЦІ ДУЖЕ ХОЧУТЬ ДОДОМУ” 

У полоні також перебуває 25-річний Владислав Бакум з Ковеля. “У 2018-му син вирішив долучитися до лав “Азова”, — розповідає мама воїна Тетяна Бакум. — Коли почалося повномасштабне вторгнення, він з побратимами захищав Маріуполь. У травні разом з іншими оборонцями “Азовсталі” вийшов у полон”. 

Влад перебував у колонії в Оленівці. Цього року в травні звільнився його побратим, який був з ним у камері. Сказав пані Тетяні, що її Влад живий, тримається. І що наші хлопці дуже чекають повернення додому. 

Жінка каже, що сили жити далі їй дають рідні, друзі та волонтерство, зокрема, вона займається сортуванням медикаментів. 

“На Влада чекає його 13-річна сестричка. Вона моя підтримка тепер, — додає Тетяна. — День, коли мого сина звільнять з полону, стане найщасливішим у житті”. 

ЧОМУ НЕ ВІДБУВАЮТЬСЯ ОБМІНИ? 

— На мою думку, є три причини, — каже адвокат Микола Полозов. — Перша: Кремль не зацікавлений у поверненні своїх військових. За винятком хіба льотчиків, яких вчити довго і дорого. Або кадировців, за яких просять. Друга причина: українських військовослужбовців Росія навмисно утримує в полоні, щоб вони не повернулися на фронт. А ще, не проводячи обмінів, Кремль намагається створити соціальну напругу всередині України і так схилити нас до мирних переговорів. 

/storage/2023/12/22/image/md_BXY8_409969954-221756647676961-4617674070296161501-n.jpeg

Фото з архіву співрозмовників

За моїми даними, українські військовополонені перебувають у жахливих умовах. Більшість з них утримують на території так званих “ДНР” і “ЛНР”. Їх б’ють, катують, морять голодом. 

Вочевидь, треба шукати різні варіанти, як витягнути наших воїнів з полону. Скажімо, Папа Римський міг би звернутися з таким гуманітарним питанням до Патріарха Кирила. Тим більше що має відбутися їхня зустріч. Але чи піде на обмін Кремль?!” 

Автор: Юлія Голодрига
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Російська армія має величезні переваги в живій силі та техніці над Україною, але її прогрес був повільним, і російські військові блогери звинувачують у цьому культуру військової корупції.

30.06
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Переговори Росії та України: речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що підштовхнути Росію за стіл переговорів тиском чи силою неможливо.

30.06
Подробиці
Фото: Генштаб ЗСУ

Російські війська знаходяться всього за 20 кілометрів від Сум – нової мети для Москви, оскільки Кремль використовує свою перевагу в живій силі в дедалі більшій кількості місць уздовж фронту.

30.06
Подробиці
Скриншот з відео

В російському Льгові у ніч на 30 червня відбулись прильоти по складах окупантів в районі залізничної станції.

30.06
Подробиці
Фото: ГУР

Вбивство російського військового: українку та росіянку засудили до 18 та 24 років позбавлення волі. Росія інкримінує їм вбивство офіцера-ракетника ЗС РФ Костянтина Нагайка.

29.06
Подробиці
Максим Устименко – Герой України: Зеленський розповів про загиблого пілота F-16

Відповідний указ № 444/2025 з'явився на сайті Офісу президента України.

29.06
Подробиці
Скриншот з відео

На Харківщині пілоти підрозділу "Фенікс" бригади прикордонників "Помста" знищили російський танк, БМП, блокпост, антену зв'язку, гармату Д-20, а також ліквідували з десяток окупантів.

29.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Кремль жорстко придушує інакомислення після того, як Путін віддав наказ про вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

29.06
Подробиці
Фото з відкритих джерел

Сенатор Грем озвучив позицію Трампа щодо нових санкцій проти Росії: за його словами, американський лідер підтримав законопроект.

29.06
Подробиці
Воїн, на тілі якого окупанти випалили Слава России, розповів про свою першу реакцію на тавро

Десантник, на тілі якого окупанти залишили "Z" і тавро "Слава России", нещодавно повернувся з полону. Його світлина з рубцями на животі облетіла соцмережі, а медики у Львові взялись допомогти чоловіку.

29.06
Подробиці
Фото зі сторінки Анастасії Приходько у Фейсбук.

Таким чином Приходько відреагувала на новину про те, що Вєрку Сердючку не покарають за виконання пісень російською.

29.06
Подробиці
Фото зі сторінки Лілії Авер’янової у Фейсбук.

Свій перший самостійний політ курсант Максим Устименко здійснив 7 жовтня 2013 року на аеродромі Коротич, що на Харківщині. Це був літак ХАЗ-30.

29.06
Cтиль життя
Фото instagram.com/dmytrokosatyi

Своє досягнення рекордсмени присвятили рідній країні та всім українцям, які продовжують боротьбу з російським агресором.

29.06
Cтиль життя
Фото з архіву Василя Гайдейчука

На своїх сторінках у соцмережах чоловік оголосив, що може зіграти запропоновану мелодію за донат - 200 гривень.

29.06
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Російський наступ загалом зупинився, хоч окупанти мають перевагу в живій силі та безпілотниках, пишуть аналітики видання.

29.06
Подробиці
Фото зі сторінки Вахтанга Кіпіані у Фейсбук.

Один із охоронців Анджея Дуди одягнув шеврон Армії Крайової, яка відома етнічними чистками серед українців.

29.06
Cтиль життя
Фото з архіву Уляни Никифорук

Це не лише вшанування пастухів, але й своєрідна подяка землі і сонцю.

29.06
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Росіяни поступово відмовляються від авто- та мотоштурмів і роблять ставку на піхоту.

29.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Окупанти вкотре завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні, під час якого загинув льотчик 1 класу підполковник Максим Устименко. Подробиці.

29.06
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Під час зустрічі двох лідерів було досягнуто домовленості про подальше спілкування на урядовому рівні.

28.06
Подробиці
Фото: мілітарний

Декілька днів його потримали у в'язниці на території РФ і відправили назад у Донецьк.

28.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Почесний громадянин Львова був політв'язнем радянських таборів.

28.06
Подробиці
Фото: вікіпедія

Ці танки, яким по 60 років, зберігаються у Забайкаллі.

28.06
Cтиль життя
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Вовк_(сузір'я)

Спочатку це була невелика точка світла у космосі, а тепер воно уже в 4 мільйони разів яскравіше.

28.06
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Вона несе більше вибухівки і може завдати чимало шкоди.

28.06
Cтиль життя
Фото з архіву Олександри Лапшиної

Цей стиль вимагає не лише технічної підготовки, а й психологічної стійкості.

28.06
показати більше