Тепер із доробком 36 балів перебуваємо на одному щаблі з Алжиром, Бразилією та Сербією. Експерти міжнародної неурядової організації Transparency International, що укладає рейтинг, відзначають: зростання показника України на три бали — один із найкращих результатів за минулий рік у світі. Наша держава стала однією із 17 країн у цьогорічному СРІ, які досягли свого найвищого показника за весь час досліджень. Тож чи справді, попри невисоке місце у рейтингу, можемо говорити про наш поступ у боротьбі з корупцією?
— Насамперед зазначу, що йдеться про показник сприйняття корупції, а не про показник самої корупції, — пояснює юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко. — Експерти визначають, як ту чи ту країну сприймають у світі — як більш корумповану чи менш корумповану.
Чому так? Бо корупція — це кримінально-карне діяння, яке зумисне приховують, і не можна за допомогою якихось кількісних показників виміряти її фактичний рівень. Індекс розраховують на підставі оцінок авторитетних міжнародних установ та дослідницьких центрів, як-от Фонд Бертельсмана, Світовий економічний форум, правозахисна організація Freedom House та інші.
Ключовим показником тут є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає тотальну корумпованість держави, максимальна (100 балів) свідчить про те, що державний сектор чистий від корупції. Вимірюють рівень корупції лише в держсекторі.
— Чому наш показник вважають непоганим?
— Завдяки такому результату — плюс 3 бали — нам вдалося досягти позицій кандидатів на членство в ЄС. Ми на одній сходинці зі Сербією, випередили Боснію та Герцеговину, Єгипет, Непал, Панаму (35 балів) і Туреччину (34 бали).
На один бал нас випереджають Гамбія, Ефіопія, Аргентина, а також Албанія (37 балів), яка є кандидаткою на вступ до ЄС. Тому проросійська теза про те, що Україна — найкорумпованіша країна Європи, вже не працює.
Водночас ми ще не досягли рівня членів ЄС. Найгірший показник у Євросоюзі має Угорщина — 42 бали. Болгарія набрала 45, Румунія — 46, Греція — 49 балів. Це найближчі до нас показники. Середній бал по ЄС становить 64 бали, майже удвічі більше, ніж у нас. Тому, справді, попереду ще багато роботи, щоб досягти бодай середніх показників, не те що рівня Данії чи Фінляндії.
— Скільки балів набрали лідери рейтингу? I хто тут пасе задніх?
— Світові лідери та аутсайдери за останній рік майже не змінилися. Очолює список Данія із 90 балами. За нею йдуть Фінляндія (87 балів), Нова Зеландія (85 балів) та Норвегія (84 бали). На останньому місці — Сомалі з 11 балами. На два більше — у Південного Судану, Сирії та Венесуели.
— Завдяки чому Україна піднялася в Iндексі сприйняття корупції?
— Після Революції Гідності та від початку великого реформування Україна додала у дослідженні 11 балів. Зростання навіть під час повномасштабної війни стало можливим завдяки активній роботі антикорупційних та інших держорганів.
Серед важливих змін у боротьбі з корупцією за останній рік можемо відзначити такі. Завершилися конкурси з обрання керівників НАБУ та АРМА, триває конкурс з добору голови НАЗК. Оновлено Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів, запущено процес добору нових п’яти суддів Конституційного Суду України. Відкрито більшу частину даних, які мають бути публічними за законодавством. Публічні закупівлі уже проводять здебільшого у Prozorro. Щоправда, ефективний контроль за ними все ще залишається основною метою.
— Що треба змінити, щоб і далі рухатися вперед?
— По-перше, підвищити ефективність боротьби з топкорупцією. По-друге, ефективно використовувати на потреби держави активи корупціонерів і поплічників Росії. А також — розпочати реформу Рахункової палати та Державної аудиторської служби України.