Згідно з даними Білого дому, компаніям у Пенсильванії, які виробляють зброю та боєприпаси для України, перепало 2,36 мільярда доларів, в Аризоні — 2,2 мільярда, в Техасі — 1,45 мільярда доларів. Фактично це інвестиції в американську економіку, стверджують аналітики. Ситуацію обговорюємо разом з військовими експертами Дмитром Снєгирьовим, Іваном Ступаком та Владиславом Селезньовим.
— Чи виправдані висновки про те, що США вигідно постачати Києву військову техніку та зброю?
● І. Ступак:
— Так. Адже більшість коштів, виділених на військову підтримку України — а це 80 — 90%, — залишається у США. Річ у тім, що ці гроші не йдуть автоматично на наші рахунки, а їх вкладають у Штатах у виготовлення снарядів, боєприпасів, розширення виробництва, ремонтної бази тощо. Це означає, що виробникам треба набрати нових людей, замовити верстати, закупити метал, вибухівку і так далі. Тобто гроші працюють на американську економіку.
Тамтешні аналітики вже нарахували 117 ліній виробництва озброєння для України в 31 штаті та 71 місті США. Причому до цього списку не ввійшли постачальники приладів нічного бачення, медичного обладнання, мікросхем та інших деталей, потрібних українській армії. Загалом, як свідчить статистика Білого дому, американські штати отримали понад 27 мільярдів доларів інвестицій з коштів, призначених для України.
● Д. Снєгирьов:
— Візьмімо такий простий приклад. Якщо до повномасштабного вторгнення РФ в Україну США виробляли приблизно 10 — 15 тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів на місяць, то з наступного року вироблятимуть 21 тисячу на місяць. Це поштовх не лише військово-промисловому комплексу, а й важкій металургії, іншим галузям промисловості.
● В. Селезньов:
— Уряд США використовує різні програми підтримки українських сил оборони. Є проекти, коли Пентагон замовляє виготовлення озброєння і техніки безпосередньо у своїх виробників. А є проекти, коли він віддає Україні зброю зі своїх військових складів і водночас замовляє у своїх виробників ті зразки озброєння і техніки, які передали нам. Зазвичай американці постачають Україні системи озброєння, яким уже десятки років, і замінюють свої запаси досконалішими версіями. Тобто тут ідеться про дуже важливий аспект — модернізацію американської армії.
І дуже дивно, коли сенатори від деяких штатів починають говорити про те, що не треба допомагати Україні, тоді як саме ці штати заробляють на постачанні зброї для Києва великі гроші. До слова, від початку широкомасштабного вторгнення РФ обсяг військової допомоги США Україні перевищив 44 мільярди доларів. Хоч ця цифра вражає, але насправді це становить менш як 0,5% оборонного бюджету Штатів на 2023 рік.
— Чи так само європейські держави мають вигоду з допомоги Україні?
● Д. Снєгирьов:
— Авжеж. Допомога нашій країні стимулює розвиток ВПК не лише США, а й решти країн НАТО. Для прикладу, Польща отримала замовлення на виробництво для України 60 одиниць САУ (самохідних артилерійських установок. — Авт.) “Краб”. А спроможність заводу, який їх випускав, — 25 — 30 на рік. Тобто поляки вже мають замовлення на два роки. Те саме стосується Словаччини, де ми замовили САУ “Сюзанна”.
Навіть той мільйон снарядів, який нам має надати Євросоюз, означає збільшення потужностей ВПК. Найбільший європейський виробник Rheinmetall може нині випускати 300 тисяч снарядів. На тлі оборонних замовлень для України він відкриває додаткові виробничі потужності в Іспанії ще на 400 тисяч.
Економічна та військово-технічна допомога Україні — це поштовх для розвитку економіки і США, і Європи. Бо йдеться про створення додаткових робочих місць, можливість отримати гарантовані замовлення і, головне — переозброєння. Для західних країн це, так би мовити, джек-пот.
● І. Ступак:
— Насправді США створюють стимули і для союзників із НАТО передавати Україні старі системи озброєння американського виробництва та замінювати їх сучаснішими. Наприклад, Польща відправила в Україну 250 радянських та німецьких танків і у квітні минулого року підписала угоду про закупівлю 250 танків Abrams на 4,75 мільярда доларів. Ці танки вироблятимуть на заводі у штаті Огайо.
Крім того, поляки віддали Україні свої штурмові гелікоптери Мі-24 радянського зразка, а згодом підписали угоду на суму 12 мільярдів доларів на закупівлю 96 гелікоптерів Apache. Ці гелікоптери будуть виготовляти у штаті Аризона.
— Як вважаєте, чи може аргумент адміністрації Джо Байдена про користь допомоги Києву для США спрацювати у боротьбі за подальше фінансування України?
● Д. Снєгирьов:
— Втомленість від України — елемент політичних торгів і заробляння симпатій виборців. Небагато людей, на жаль, розуміється у цих нюансах. Трампісти насправді прагматики. Вони, сівши за калькулятор, можуть порахувати, що левова частка грошей, виділених для України, йде на модернізацію американських підприємств. Однак роблять акцент безпосередньо на коштах, які передають Україні як макрофінансову допомогу.
Я вважаю, що західні країни не знижуватимуть рівень військово-технічної допомоги Україні в разі, якщо ці гроші вкладатимуть у власну економіку.
● В. Селезньов:
— Сподіваюся, нашим американським партнерам вистачить здорового глузду, і вони не будуть проти продовження допомоги Києву. Україні зброя потрібна не лише для того, щоб захищати мирних громадян і відновлювати територіальну цілісність, а й для того, щоб гарантувати безпеку європейському континенту. Тут, як на мене, збігаються інтереси України, яка отримує озброєння, та інтереси американських виробників, які мають можливість заробляти.