Нещодавно минуло два роки після нападу на Катерину Гандзюк, радницю херсонського міського голови і громадську діячку. Замовників вбивства досі не покарано. Як твердять правозахисники, бути громадським активістом у нашій державі доволі небезпечно.
“За перше півріччя цього року в Україні зафіксовано 48 випадків нападів та тиску на активістів, — каже Тетяна Печончик, голова Центру прав людини ZMINA. — Тоді як за весь 2019 рік в Україні зафіксовано 83 такі випадки. Найбільше із них цьогоріч стосувалися фізичної агресії щодо активістів — 11, знищення чи пошкодження їхнього майна — 8 та залякування й погроз — 7. Найменше — перешкоджання діяльності громадської організації (два випадки)”.
— Які злочини проти активістів були найбільш резонансними?
— Зокрема, підпал будинку керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Намагалися підпалити будинок громадського активіста і блогера Ігоря Савлука із Тетієва, що на Київщині. Він викриває корупційні схеми та бореться із свавіллям місцевої влади.
Варто згадати й справу одеського активіста Сергія Стерненка, на якого у 2018 році було вчинено три напади. Під час останнього Стерненко смертельно поранив одного із двох нападників. А в червні 2020 року активістові оголосили підозру в його вбивстві.
— У яких регіонах такі злочини траплялися найчастіше?
— Лідерують Київ та Київська область — 26 випадків.
— А які види громадської активності в Україні найбільш ризиковані?
— Антикорупційна діяльність, захист прав ЛГБТ, феміністичних ініціатив, а також захист довкілля.
— Яка ситуація з розслідуванням нападів на активістів?
— Понад 90% таких справ не розслідують ефективно. Злочинці почуваються безкарними і здійснюють на активістів повторні напади. Зокрема, на одесита Віталія Устименка вчинено два напади, на вже згаданого Сергія Стерненка — три, на активіста з Київщини Віктора Бархоленка — чотири.
"Напади ще більше мотивують до дій"
Ми запитали в українських активістів про мотивацію боротись далі, попри погрози і тиск.
Віталій Устименко, громадський активіст з Одеси:
— Навіть після двох нападів я не думав про те, щоб припинити свою громадську діяльність, хоча не почуваюся захищеним. Вважаю, справи щодо нападів на активістів прямо пов’язані із перебуванням на посаді міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Якщо не буде докорінних змін у правоохоронній системі України, нападів на активістів не поменшає.
Ірина Федорів, громадська активістка з Коцюбинського на Київщині, захисниця Більчанського лісу:
— На мою адресу неодноразово лунали погрози, невідомі пробивали шини в авто. А в липні цього року на будинку, де я живу, повісили гранітну плиту з моєю фотографією, дуже схожу на надмогильну. Загалом я зазнаю тиску через свою діяльність уже чотири роки. Але ті, хто погрожують мені, дуже помиляються, якщо думають, що я відмовлюся від своєї активної громадської позиції.
Віталій Шабунін, керівник Центру протидії корупції:
— Недоброзичливців маю чимало, а це доволі відомі люди. Зокрема, Ігор Коломойський, Олег Бахматюк, суддя Павло Вовк та інші. Вони мене не залякають. Усі ті напади ще більше мотивують до дій.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, чому українські військові склади називають бомбою сповільненої дії
