Державна компанія “Центренерго” уже втратила 100% своєї генерації, а саме — три електростанції, якими оперувала. У квітні росіяни знищили Трипільську ТЕС, яка була найбільшим постачальником електроенергії до Київської, Черкаської та Житомирської областей.
А в березні країна-агресорка ущент зруйнувала Зміївську ТЕС на Харківщині, дуже пошкодила Ладижинську ТЕС на Вінниччині, Бурштинську ТЕС на заході України, Сумську ТЕС. Крім того, постійних ударів зазнають об’єкти гідрогенерації. Ворог серйозно уразив найбільшу на каскаді Дніпровську ГЕС. Станцію на тривалий час виведено з ладу, і на її відновлення знадобляться роки.
Росіяни завдають ударів і по об’єктах, які генерують струм від відновлювальних джерел. Вони вперше прицільно атакували сонячну електростанцію на Дніпропетровщині.
“Ми втратили значний обсяг теплової та гідрогенерації. Також відбуваються удари по об’єктах передачі електроенергії. Ворог планує удари так, щоб знищити маневрову генерацію в країні”, — заявив міністр енергетики Герман Галущенко. За його словами, через російські масовані атаки українцям варто бути готовими до будь-яких можливих сценаріїв навесні-влітку.
Цікаво, що в серпні минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв: на відновлення, ремонт та захист об’єктів енергетики з бюджету виділили 10 мільярдів гривень. “Також отримуємо допомогу США у розмірі 897 мільйонів доларів, — поінформував тоді голова уряду. — Це кошти на генератори, газотурбінні електростанції, трансформатори. Працює європейський Фонд енергетичної підтримки України, у межах якого отримано вже 166 мільйонів євро. Кошти є, важливо вчасно провести всі заплановані заходи”.
Ще влітку 2023-го в “Центренерго” відзвітували, що на 100% виконали роботи з фізичного захисту Трипільської теплоелектростанції і на 70% — Зміївської. “Фізичний захист критично важливих елементів об’єктів ТЕС від падіння уламків ракет, непрямих атак БПЛА та інших пошкоджень виконується шляхом облаштування штучних захисних споруд навколо них”, — пояснили в компанії. Чому ж ми втрачаємо стратегічно важливі об’єкти і чи можемо залишитися без світла вже найближчим часом?
— Ситуація насправді більш ніж критична, — каже експертка з питань енергетики Ольга Кошарна. — Після осінньо-зимового періоду 2022 — 2023 років, зокрема й після відновлення того, що можна було відновити, ми увійшли в зиму 2023 — 2024 років із дефіцитом генеруючих потужностей 2000 МВт. Чим це загрожувало? Тим, що якби температура три доби поспіль трималася на рівні 10 — 15 градусів морозу, то були б відключення електроенергії.
Теплові електростанції у цьому сезоні не відіграли ролі об’єктів маневрової генерації. Енергосистему балансували потужностями гідроенергетики, але тепер і гідроенергетика уражена. Втрата Дніпровської ГЕС — це втрата 1500 МВт. Крім того, уражені Канівська та Дністровська ГЕС.
Залишилося 9 атомних енергоблоків на підконтрольній нам території. Але влітку вони мають перебувати в ремонті для перезавантаження палива. І хоч графік зсунули так, щоб уже навесні два енергоблоки проходили ремонтні роботи, ситуація непроста.
— Удень ми даємо собі раду за рахунок сонячної генерації, а ввечері, від 17-ї до 22 години, — за рахунок імпорту, — додає експерт програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. — У деякі дні обсяги імпорту в нас уже були близькі до максимально дозволених. Якщо буде потепління, то зростатиме споживання за рахунок кондиціонерів. Тож у вечірні години в нас може бути дефіцит електроенергії. Це ймовірно вже навіть у травні.
— Тобто віялових відключень нам таки не уникнути?
● О. Кошарна:
— Прогнози дуже сумні. Я впевнена, що росіяни не зупиняться. Вони добиватимуть нашу енергосистему. Тепер ворог повністю змінив тактику. Якщо в попередньому сезоні він бив по системі передачі енергії на всій території України, то тепер — прицільно по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС.
Міністр Галущенко неодноразово запевняв, що міністерство подбало про децентралізацію енергетики — встановило газопоршневі станції та об’єкти когенерації (комбінованого виробництва тепла та електроенергії. — Авт.), але, на жаль, досі нічого не зроблено. Ми навіть не під’єднали до мережі подаровану США ще взимку 2023-го газотурбінну мобільну станцію, яка може живити 100 тисяч будинків!
Тому найімовірніше вже влітку нам не уникнути віялових відключень. А взимку взагалі можемо лишитися без опалення. Передусім це стосується Харкова.
● А. Прокіп:
— До зими енергетичні компанії намагатимуться відновити якомога більше з того, що зруйновано. Та насправді багато потужностей було втрачено так, що до зими їх не відбудувати. Дуже ймовірно, що й потужностей імпорту не вистачатиме. Тому графіки відключень будуть. Це майже гарантована реальність улітку й взимку.
Проблеми з електропостачанням матимуть украй негативні наслідки для нашої економіки, зокрема й для військово-промислового комплексу. Напевно, деякі критичні підприємства мають резервні джерела живлення, але навряд чи всі вони забезпечені якимись генераторами. Урешті-решт, ця ситуація — це ще й соціальний тиск на українців з боку країни-агресорки.
— Чому урядовці, які звітували про те, що кошти на захист енергооб’єктів є, не забезпечили цього захисту?
— Треба розуміти, що електрична підстанція — це гектари чи навіть десятки гектарів трансформаторів, ізоляторів, допоміжних пристроїв та кілометри кабелів систем управління та автоматики, — пояснює директор спеціальних проектів Науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев. — Це обладнання крихке та вразливе. Мішками з піском чи бетонними блоками можна захистити лише певні елементи, але аж ніяк не всю підстанцію. Тому будь-який приліт уламків, а тим паче ракет, гарантовано виведе з ладу цю складну систему. Від того, який елемент пошкоджено, залежить тривалість відновлення.
Теплоелектростанції та теплоелектроцентралі також величезні об’єкти. Кожна з турбін електростанції разом з котельною установкою — це об’єкт площею, як футбольне поле, і заввишки, як п’яти-шестиповерховий будинок. Турбін може бути й 12. Такі величезні об’єкти важко захистити, як і неможливо збудувати саркофаг над ними. Їх можна прикрити лише засобами ППО.
— Як вважаєте, чи може уряд підвищити тарифи на світло на тлі цієї ситуації?
● А. Прокіп:
— Так, передумови для зростання тарифів є. За прогнозами, вони можуть збільшитися на 15 — 30% вже влітку. Хай там як, але уряд спочатку шукатиме альтернативи, бо розуміє, що підвищення тарифів — непростий крок.
