Отця Олександра Богомаза з Мелітополя затримали окупанти, але його вдалося звільнити. “Дозвольте мені зробити один жест — поцілувати вам руку, яка зливала й буде зливати Божу благодать на рани нашого народу”, — сказав Блаженніший Святослав Шевчук, цілуючи руку священникові.
— Блаженніший Святослав поцілував руку священника для підкреслення його священничої гідності, — пояснює отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я, доцент кафедри богослов’я УКУ, священник УГКЦ. — Він засвідчив, що священнослужитель був вірний своєму покликанню і Христу.
— Звідки походить церковна традиція цілування руки?
— Християнський жест цілування руки інкультурував з позахристиянських обрядів. Зокрема, у Стародавньому Римі це була форма шанобливого привітання. Хоча зазвичай цілували не саму руку, а перстень на пальці. Так повагу та підкорення засвідчували підлеглі й слуги.
— У яких випадках священникам цілують руки?
— Традиція цілувати руку священника тісно пов’язана з Євхаристією. Під час звершення Літургії він тримає у руках Тіло і Кров Господню, освячує чесні дари та роздає їх вірним. Вважається, що руки священника — особливі, бо торкаються Тіла Божого.
У день хіротонії (рукоположення) після богослужіння нововисвячені священники уділяють вірним благословення. Люди, приймаючи це благословення, цілують руку священника на знак визнання того, що його долоні вже тримали Христа. Така традиція в Українській греко-католицькій та в Римо-католицькій церквах. В інших контекстах цілування руки священника не передбачене.
Також іноді цілують руки єпископам. Пригадую, коли я був на аудієнції у Святішого Отця Івана Павла ІІ, теж цілував руку Папи. Цей жест — не про підкорення вищим за саном, а знову ж таки, лише визнання, що ці руки тримають Христа.
