Сільськогосподарське підприємство із Дніпропетровщини заборгувало запорізькій компанії чотири з половиною мільйони гривень. Суд постановив стягнути відповідну суму з боржника. Уже незабаром на електронному торговельному майданчику ДП “СЕТАМ” продали 106 878 кілограмів соняшнику підприємства-боржника за майже 640 тисяч гривень (звісно, цієї суми замало для погашення боргу, але принаймні частину буде сплачено). І такі випадки — коли аграрії сплачують борги врожаєм — непоодинокі.
“Нині є дві основні причини накопичення боргів аграріями, — розповідає Марія Колесник, заступниця директора компанії “ПроАгро Груп”. — Через карантин, закриття ринків і закладів харчування виробники сільськогосподарської продукції не змогли її продати. Аграрії зазнали збитків. Так сталося не лише в Україні, це загальноєвропейська ситуація. Також на врожайність зернових та олійних вплинули несприятливі погодні умови, особливо у південних та частково у центральних регіонах України. Немалу роль відіграли паводки на Західній Україні...
Звісно, борги можуть виникати і через неправильне господарювання. Наприклад, виробник не продав вчасно зерно, а ціни почали знижуватися... Утім здебільшого аграрії стали заручниками ситуації”.
ІЗ ВАС — 150 ГЕКТАРІВ ПШЕНИЦІ
“Цього літа довелося стягувати борги у трьох сільськогосподарських підприємств, — розповідає Зорян Маковецький, приватний виконавець. — В одному із випадків фермерське господарство не повернуло грошей, отриманих у кредит на сівбу. Суд ухвалив рішення про стягнення заборгованості, заблокував рахунки цього господарства. Але на самих рахунках коштів не було. Водночас фермерське господарство вирощувало зернові на площі майже 250 гектарів. Із них близько 150 гектарів — посіви пшениці. Ними й покриватимуть борги на майже 6,5 мільйона гривень. Власник фермерського господарства погодився сам зібрати зерно.
Із них близько 150 гектарів — посіви пшениці. Ними й покриватимуть борги на майже 6,5 мільйона гривень.
У другому випадку довелося самостійно організовувати збір врожаю, аби погасити борг. А в третьому — підприємцеві вдалося знайти покупця на майбутній врожай, тож борг повернули грошима — це близько 450 тисяч гривень”.
Якщо сам виконавець організовує збір врожаю (дбає про забезпечення сільськогосподарською технікою, необхідною для збору, наймає працівників) — тоді фермеру сплата боргів обходиться дорожче. Адже всі витрати (збір врожаю, зберігання й транспортування, послуги агрономів) покладаються на плечі боржника й повинні бути відшкодовані першочергово.
“До прикладу, якщо збирати врожай на площі 150 гектарів двома комбайнами і використовувати дві машини для перевезення зерна у сховище, сума витрат може сягати 600 — 800 тисяч гривень, — пояснює Зорян Маковецький. — Звісно, фермерському господарству це невигідно”.
ХИТРОЩІ ФЕРМЕРІВ
Приватний виконавець каже: під час збору врожаю слід уважно стежити за процесом. Боржник і працівники можуть хитрувати — недосипати зерно з бункерів, штучно підвищувати його вологість, аби маса збільшилась.
Щоправда, сьогодні можна визначити приблизну кількість отриманого зерна ще до збору врожаю. “Для цього за допомогою дронів роблять зйомку посівів боржника й потім на карті ставлять геотеги. Далі визначають клас сільськогосподарської культури і з’ясовують, яку кількість зерна з цієї площі можна зібрати”, — пояснює Зорян Маковецький.
Зібраний на полі боржника врожай продають, а отримані кошти перераховують стягувачу. “Продавати врожай можна й без участі на прилюдних торгах. Боржник може сам реалізувати його, та лише за погодженням вартості зі стягувачем, — розповідає приватний виконавець. — Кошти від продажу врожаю надходять на депозитний рахунок приватного виконавця і розподіляються на погашення боргу”.
Коли врожай боржника збирається у примусовому порядку, то часто конфліктів не уникнути, каже Зорян Маковецький: “Власники полів із працівниками можуть перешкоджати цьому процесу — наприклад, псувати колеса сільськогосподарської техніки. Це й не дивно. Якщо доводиться віддати весь урожай через борги, то на наступну посівну взагалі коштів не буде”.
У виробників сільськогосподарської продукції за борги можуть вилучати й сільськогосподарську техніку. “Проте з цим багато клопотів, — розповідає приватний виконавець. — Щоб вилучити, наприклад, комбайн, потрібно замовити два крани, причіп-ваговоз (трал). Зазвичай дорогу сільськогосподарську техніку не віддають без бою. Власники і поліцію викликають, і дорогу можуть перекрити...”
ПРО АГРАРНІ РОЗПИСКИ
До слова, Закон “Про аграрні розписки” дає можливість кредитування виробників сільськогосподарської продукції. Вони позичають гроші, а заставою є майбутній врожай.
“Аграрні розписки передбачають прискорену позасудову процедуру примусового виконання, якщо боржник не повернув кредит, — додає співрозмовник. — Є два види цих розписок: фінансова і товарна (заставою є майбутній врожай лише із визначених кадастрових ділянок). Щоправда, аграрна розписка має визначений строк дії та набуває сили лише після того, коли нотаріус робить виконавчий напис. Тоді аграрна розписка стає виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також три історії про те, як по-різному склалася доля таких українців
