Схоже, що, крім епідемії коронавірусу, на Україну насувається ще одне лихо — пандемія потепління. За даними кліматологів, нас чекає десятиліття посух. У деяких регіонах, як-от на Одещині, майже рік не було опадів! Смерчі, пилові бурі трапляються дедалі частіше, як і лісові пожежі. Річки міліють. Аграрії б’ють на сполох, адже бездощів’я і підвищені температури негативно впливають на врожай. Медики зазначають: останніми роками збільшується кількість хворих на серце. То чого нам очікувати у найближчі роки?
“Експрес” обговорив з експертами три основні наслідки змін клімату, які можуть зачепити кожного з нас.
1. НАСЛІДКИ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
— Значне збільшення кількості днів із високими температурами повітря вдень — понад 30 градусів — і далі призводитиме до передчасного достигання сільськогосподарських культур та зниження їх урожайності, а отже, до зменшення доходів фермерів, — каже заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов. — Крім того, потепління супроводжується зниженням загальної вологості грунту. За прогнозами, до 2030 року вона може зменшитися на 15 — 20% порівняно з нинішньою, а у зоні Степу — до 30%.
Це також негативно впливатиме на врожай. Ще одним небезпечним проявом потепління є висока ймовірність надзвичайно низьких температур узимку протягом кількох днів — і цього може бути достатньо, щоб вимерзли озимі культури та фруктові дерева.
— Увесь агросектор потерпає від посухи. Раніше без поливання картоплю неможливо було виростити лише на Півдні, тоді як минулий рік показав: картоплярство без зрошення уже неможливе і на Житомирщині, Сумщині, Чернігівщині, Київщині, Вінниччині, — розповідає Оксана Руженкова, виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі. — Щоб якось підлаштуватися під глобальне потепління, професійні картоплярі намагаються якнайшвидше висадити бульбу у грунт.
Строки садіння картоплі змістилися в середньому на 1,5 — 2 місяці. Ще 20 — 30 років тому українці традиційно садили її на травневі свята, а останнім часом посадити картоплю на початку березня — чи не єдиний варіант, щоб потрапити під весняні дощі, яких раніше чекали в травні, тепер же добре, якщо випадуть у середині квітня. Є нюанс — при такому ранньому садінні над картоплею потрібно нагортати землю шаром 18 см — тоді їй не страшні весняні приморозки та навіть сніг.
— Нагадаю, у сезоні-2019, що був неврожайним по картоплі, у фермерів, які садили її максимально рано, під кущем формувалося по 14 — 16 бульб, дехто міг похвалитися 40 картоплинами на кущ, — каже Оксана Руженкова. — Прихильники традиційних термінів посадки — початок — середина травня — залишилися без доброго врожаю, бо дощів за все літо фактично на всій території України (крім деяких західних областей) не було.
Прихильники традиційних термінів посадки — початок — середина травня — залишилися без доброго врожаю.
— Чи зможуть тепер деякі регіони вирощувати по два-три врожаї на рік?
О. Руженкова:
— Так. От на Півдні у березні садять ранню картоплю, а в середині липня на полях, де була, наприклад, редиска чи суниця, відбувається друга посадка. Цю картоплю копають у середині листопада, оскільки осінь на Півдні триває майже до грудня. Звичайно, все це вирощується з поливанням.
— Можливе таке, що з часом і на Заході України без поливання не можна буде виростити ні картоплю, ні інші овочі?
О. Руженкова:
— Такий сценарій цілком ймовірний. Ніхто точно не знає, як і коли глобальні зміни клімату, як кажуть, вдарять по потилиці. Адже гідрометцентр попереджає про зменшення опадів, маловоддя річок, озер, пересихання колодязів. Ситуація дуже серйозна. Більше як місяць в Мінекономіки тривають онлайн-наради, де обговорюються два основні питання — посуха і продовольча безпека. Неодноразово йшлося навіть про те, щоб Держрезерв розширив спектр культур, які він закуповує, на випадок голоду через посуху.
Більше як місяць в Мінекономіки тривають онлайн-наради, де обговорюються два основні питання — посуха і продовольча безпека.
М. Пугачов:
— Утім потепління відкриває для вітчизняного сільського господарства можливості для розширення набору культур, зокрема теплолюбних, особливо за умови штучного зрошення.
— І треба збільшувати площі під зрошенням, — вважає професор Поліського національного університету Віталій Данкевич. — Щороку в світі площа зрошуваних земель збільшується на 1%, в Україні ж за два десятиліття вона зменшилася на 70%. Іригація, або зрошування, тобто підведення води на поля, є одним з основних факторів, завдяки якому знижується залежність агровиробників від природного вологозабезпечення, зростає врожайність с/г культур, відповідно, зростають і доходи виробника.
2. НАСЛІДКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
— Як кліматичні зміни впливають на якість повітря?
— На тлі посухи, коли переважає антициклональна погода з великою кількістю безвітряних днів, якість повітря погіршується через задимленість, підвищення концентрації шкідливих речовин, — пояснює старший науковий співробітник відділу Українського гідрометеорологічного інституту, член робочої групи з питань зміни клімату Аграрного союзу України Борис Лєсков. — Це, звісно, не додає здоров’я нікому, а насамперед негативно впливає на стан людей з хронічними хворобами дихальних шляхів (у них частішають напади бронхіальної астми), алергією, і дітей.
— Організм українця генетично не запрограмований на перебування у спекот них у мовах, — каже Анатолiй Дорогой, доктор медичних наук, завiдувач лабораторiї наукових проблем амбулаторної допомоги ННЦ “Iнститут кардiологiї iменi М. Д. Стражеска”. — Тому під час екстремальних спекотних періодів різко погіршується стан і гіпотоніків, і гіпертоніків. Особливо погіршується стан здоров’я людей похилого віку, що страждають на недуги системи кровообігу.
Але серцево-судинні хвороби, як відомо, молодшають, тож до групи ризику може потрапити кожен, хто має будь-які хронічні хвороби. У спекотний період люди зазвичай менше рухаються, гірше харчуються — очевидно, це негативно впливає на здоров’я.
Особливо погіршується стан здоров’я людей похилого віку, що страждають на недуги системи кровообігу.
— Що робити, аби з таким кліматом не зірвати здоров’я?
— Крім здорового харчування і в міру активного способу життя, можу порадити регулярно в спеку пити злегка підсолену воду, щоби не порушувати водно-сольовий баланс організму — він передусім позначається саме на роботі серцево-судинної системи. Також дуже важливо стежити за показниками артеріального тиску. І в разі поганого самопочуття — звертатися до лікаря.
3. НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРИРОДИ
— Які екстремальні погодні явища стануть частішими в Україні, зважаючи на потепління?
Б. Лєсков:
— Висока температура повітря при наявності вологи сприяє утворенню потужних конвективних хмар, з яких, зокрема, формуються небезпечні шквали, смерчі. Тепер спостерігаємо їх щороку, а ще у 1990-х фіксували один на 5 — 10 років, причому переважно на Півдні. Нині смерчі “прописалися” у Карпатах, на Вінниччині, Хмельниччині, де є нерівний ландшафт, що також сприяє утворенню повітряних вихорів. Вони стають дедалі потужнішими та небезпечнішими, а виникають так швидко, що прогнозувати їх важко. Смерчі дуже руйнівні, вони рухаються зі швидкістю 100 метрів на секунду.
Характерні для нового клімату України і буревії (вітри руйнівної сили й тривалі в часі, швидкістю 30 м/с) та шквали (різке посилення вітру).
— Які ще аномалії виникають через посушливість клімату?
— Спостерігаємо мілководдя річок та нестачу води, — каже експертка Всесвітнього фонду природи (Україна) Ольга Денищик. — Сьогодні територією України протікає більше як 63 тисячі річок і потічків, з них 93% мають довжину до 10 км. Ці малі річки першими потрапляють у групу ризику. А нема малих річок — нема і великих. Україна, на жаль, перетворюється на вододефіцитну країну.
— Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більш як на 80% норми, — каже Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. — Цього року через безсніжну зиму наповнюваність буде ще меншою — до 50%, а висока температура на тлі дефіциту опадів призведе до зневоднення і пересихання багатьох водойм. До слова, за роки незалежності в Україні вже зникло понад 10 тисяч малих річок.
— До яких наслідків це може призвести?
О. Чистяков:
— Ситуація може серйозно позначитися на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році — під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Сьогодні наші річки — в депресивному стані. Є розрахунки, що вже до 2050 року в них узагалі може зникнути риба.
— Чи є зв’язок між змінами клімату й лісовими пожежами, що останнім часом набули колосальних масштабів?
— Авжеж, – каже Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту. – Глобальне потепління збільшує ризик спекотної сухої погоди. Коли у лісі накопичується великий масив сухих дерев, тривалий час — спека, то до колосальної пожежі через необережне поводження з вогнем — один крок.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, коли в Україні настане справжнє літо
