Україну чекає десятиліття посух: про пилові бурі, поливання картоплі і проблеми зі здоров'ям як наслідок змін клімату

Текст про про кліматичні зміни, які уже нині стосуються кожного з нас.

Фото УНІАН
Фото УНІАН

Схоже, що, крім епідемії коронавірусу, на Україну насувається ще одне лихо — пандемія потепління. За даними кліматологів, нас чекає десятиліття посух. У деяких регіонах, як-от на Одещині, майже рік не було опадів! Смерчі, пилові бурі трапляються дедалі частіше, як і лісові пожежі. Річки міліють. Аграрії б’ють на сполох, адже бездощів’я і підвищені температури негативно впливають на врожай. Медики зазначають: останніми роками збільшується кількість хворих на серце. То чого нам очікувати у найближчі роки?

“Експрес” обговорив з експертами три основні наслідки змін клімату, які можуть зачепити кожного з нас.

1. НАСЛІДКИ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

— Значне збільшення кількості днів із високими температурами повітря вдень — понад 30 градусів — і далі призводитиме до передчасного достигання сільськогосподарських культур та зниження їх урожайності, а отже, до зменшення доходів фермерів, — каже заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов. — Крім того, потепління супроводжується зниженням загальної вологості грунту. За прогнозами, до 2030 року вона може зменшитися на 15 — 20% порівняно з нинішньою, а у зоні Степу — до 30%.

Це також негативно впливатиме на врожай. Ще одним небезпечним проявом потепління є висока ймовірність надзвичайно низьких температур узимку протягом кількох днів — і цього може бути достатньо, щоб вимерзли озимі культури та фруктові дерева.

— Увесь агросектор потерпає від посухи. Раніше без поливання картоплю неможливо було виростити лише на Півдні, тоді як минулий рік показав: картоплярство без зрошення уже неможливе і на Житомирщині, Сумщині, Чернігівщині, Київщині, Вінниччині, — розповідає Оксана Руженкова, виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі. — Щоб якось підлаштуватися під глобальне потепління, професійні картоплярі намагаються якнайшвидше висадити бульбу у грунт.

Строки садіння картоплі змістилися в середньому на 1,5 — 2 місяці. Ще 20 — 30 років тому українці традиційно садили її на травневі свята, а останнім часом посадити картоплю на початку березня — чи не єдиний варіант, щоб потрапити під весняні дощі, яких раніше чекали в травні, тепер же добре, якщо випадуть у середині квітня. Є нюанс — при такому ранньому садінні над картоплею потрібно нагортати землю шаром 18 см — тоді їй не страшні весняні приморозки та навіть сніг.

— Нагадаю, у сезоні-2019, що був неврожайним по картоплі, у фермерів, які садили її максимально рано, під кущем формувалося по 14 — 16 бульб, дехто міг похвалитися 40 картоплинами на кущ, — каже Оксана Руженкова. — Прихильники традиційних термінів посадки — початок — середина травня — залишилися без доброго врожаю, бо дощів за все літо фактично на всій території України (крім деяких західних областей) не було.

Прихильники традиційних термінів посадки — початок — середина травня — залишилися без доброго врожаю.

— Чи зможуть тепер деякі регіони вирощувати по два-три врожаї на рік?

О. Руженкова:

— Так. От на Півдні у березні садять ранню картоплю, а в середині липня на полях, де була, наприклад, редиска чи суниця, відбувається друга посадка. Цю картоплю копають у середині листопада, оскільки осінь на Півдні триває майже до грудня. Звичайно, все це вирощується з поливанням.

— Можливе таке, що з часом і на Заході України без поливання не можна буде виростити ні картоплю, ні інші овочі?

О. Руженкова:

— Такий сценарій цілком ймовірний. Ніхто точно не знає, як і коли глобальні зміни клімату, як кажуть, вдарять по потилиці. Адже гідрометцентр попереджає про зменшення опадів, маловоддя річок, озер, пересихання колодязів. Ситуація дуже серйозна. Більше як місяць в Мінекономіки тривають онлайн-наради, де обговорюються два основні питання — посуха і продовольча безпека. Неодноразово йшлося навіть про те, щоб Держрезерв розширив спектр культур, які він закуповує, на випадок голоду через посуху.

Більше як місяць в Мінекономіки тривають онлайн-наради, де обговорюються два основні питання — посуха і продовольча безпека.

М. Пугачов:

— Утім потепління відкриває для вітчизняного сільського господарства можливості для розширення набору культур, зокрема теплолюбних, особливо за умови штучного зрошення.

— І треба збільшувати площі під зрошенням, — вважає професор Поліського національного університету Віталій Данкевич. — Щороку в світі площа зрошуваних земель збільшується на 1%, в Україні ж за два десятиліття вона зменшилася на 70%. Іригація, або зрошування, тобто підведення води на поля, є одним з основних факторів, завдяки якому знижується залежність агровиробників від природного вологозабезпечення, зростає врожайність с/г культур, відповідно, зростають і доходи виробника.

2. НАСЛІДКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

— Як кліматичні зміни впливають на якість повітря?

— На тлі посухи, коли переважає антициклональна погода з великою кількістю безвітряних днів, якість повітря погіршується через задимленість, підвищення концентрації шкідливих речовин, — пояснює старший науковий співробітник відділу Українського гідрометеорологічного інституту, член робочої групи з питань зміни клімату Аграрного союзу України Борис Лєсков. — Це, звісно, не додає здоров’я нікому, а насамперед негативно впливає на стан людей з хронічними хворобами дихальних шляхів (у них частішають напади бронхіальної астми), алергією, і дітей.

— Організм українця генетично не запрограмований на перебування у спекот них у мовах, — каже Анатолiй Дорогой, доктор медичних наук, завiдувач лабораторiї наукових проблем амбулаторної допомоги ННЦ “Iнститут кардiологiї iменi М. Д. Стражеска”. — Тому під час екстремальних спекотних періодів різко погіршується стан і гіпотоніків, і гіпертоніків. Особливо погіршується стан здоров’я людей похилого віку, що страждають на недуги системи кровообігу.

Але серцево-судинні хвороби, як відомо, молодшають, тож до групи ризику може потрапити кожен, хто має будь-які хронічні хвороби. У спекотний період люди зазвичай менше рухаються, гірше харчуються — очевидно, це негативно впливає на здоров’я.

Особливо погіршується стан здоров’я людей похилого віку, що страждають на недуги системи кровообігу.

— Що робити, аби з таким кліматом не зірвати здоров’я?

— Крім здорового харчування і в міру активного способу життя, можу порадити регулярно в спеку пити злегка підсолену воду, щоби не порушувати водно-сольовий баланс організму — він передусім позначається саме на роботі серцево-судинної системи. Також дуже важливо стежити за показниками артеріального тиску. І в разі поганого самопочуття — звертатися до лікаря.

3. НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРИРОДИ

— Які екстремальні погодні явища стануть частішими в Україні, зважаючи на потепління?

Б. Лєсков:

— Висока температура повітря при наявності вологи сприяє утворенню потужних конвективних хмар, з яких, зокрема, формуються небезпечні шквали, смерчі. Тепер спостерігаємо їх щороку, а ще у 1990-х фіксували один на 5 — 10 років, причому переважно на Півдні. Нині смерчі “прописалися” у Карпатах, на Вінниччині, Хмельниччині, де є нерівний ландшафт, що також сприяє утворенню повітряних вихорів. Вони стають дедалі потужнішими та небезпечнішими, а виникають так швидко, що прогнозувати їх важко. Смерчі дуже руйнівні, вони рухаються зі швидкістю 100 метрів на секунду.

Характерні для нового клімату України і буревії (вітри руйнівної сили й тривалі в часі, швидкістю 30 м/с) та шквали (різке посилення вітру).

— Які ще аномалії виникають через посушливість клімату?

— Спостерігаємо мілководдя річок та нестачу води, — каже експертка Всесвітнього фонду природи (Україна) Ольга Денищик. — Сьогодні територією України протікає більше як 63 тисячі річок і потічків, з них 93% мають довжину до 10 км. Ці малі річки першими потрапляють у групу ризику. А нема малих річок — нема і великих. Україна, на жаль, перетворюється на вододефіцитну країну.

— Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більш як на 80% норми, — каже Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. — Цього року через безсніжну зиму наповнюваність буде ще меншою — до 50%, а висока температура на тлі дефіциту опадів призведе до зневоднення і пересихання багатьох водойм. До слова, за роки незалежності в Україні вже зникло понад 10 тисяч малих річок.

— До яких наслідків це може призвести?

О. Чистяков:

— Ситуація може серйозно позначитися на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році — під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Сьогодні наші річки — в депресивному стані. Є розрахунки, що вже до 2050 року в них узагалі може зникнути риба.

— Чи є зв’язок між змінами клімату й лісовими пожежами, що останнім часом набули колосальних масштабів?

— Авжеж, – каже Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту. – Глобальне потепління збільшує ризик спекотної сухої погоди. Коли у лісі накопичується великий масив сухих дерев, тривалий час — спека, то до колосальної пожежі через необережне поводження з вогнем — один крок.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також про те, коли в Україні настане справжнє літо

Люди і проблеми

Зберігання холодної зброї без дозволу передбачає адміністративну відповідальність, а носіння або виготовлення - уже кримінальну.

16.07
Подробиці
Фото зі сторінки Наї Рівери в Instagram

У крові знаменитості не виявили слідів наркотиків або алкоголю.

16.07
Подробиці
Камери автофіксації в дії: власника машини оштрафували за перевищення швидкості попри те, що він не був за кермом

Суд відмовився скасувати постанову про адмінпорушення. Чому Феміда стала на бік поліцейських?

16.07
Подробиці
Фото зі сторінки Кирила Шевченка у Facebook

Що про нього відомо і як відреагували на таке призначення аналітики.

16.07
Cтиль життя
Фото facebook.com/zvitr.zt.ua

“Я пішов на такі муки, бо по-справжньому люблю спорт”, - каже курсант Дмитро Косатий.

16.07
Подробиці
Фото з сторінки Центру легеневого здоров'я у facebook

Лише у Львівській області медики виявили майже 200 інфікувань за добу.

16.07
Подробиці
Фото British Library

Драматург написав частину п'єси, яку за його життя так і не поставили.

15.07
Здоров'я
Фото pixabay.com

Ця алергія проявляється появою червоних плям на шкірі навіть після нетривалого перебування під сонцем.

15.07
Подробиці

"Вбивства офіцерів, які безпосередньо займалися питаннями війни, держзради та держтаємниці продовжуються", - каже експерт.

15.07
Подробиці
Фото зі сторінки Мамай-гора у facebook (4)

Височина вважається найбільшим могильником у межах степової України.

15.07
Подробиці
Фото з архіву Експресу

Тим часом постанову про утворення та ліквідацію районів ВР сьогодні вирішила не розглядати.

15.07
Cпорт
Фото зі сторінки Ольги Овдійчук в Instagram

Українки потрапили у першу десятку футболісток світу. Ми поспілкувались із однією з тріумфаторок.

15.07
Подробиці
Фото з офіційного сайту УАФ

У новому дивізіоні відеоповтори дебютують у день завершення чемпіонату УПЛ.

15.07
Подробиці
Фото зі сторінки Центру легеневого здоров'я у facebook

Найбільше інфікувань виявили на Львівщині та в столиці.

15.07
Подробиці
Скрін із відео Першого західного

Люди налаштовані протестувати, поки влада не виконає їхні вимоги.

14.07
Здоров'я
Фото pexels.com

Цей орган відіграє важливу роль у зміцненні здоров'я дітей.

14.07
Подробиці
Лише за бажанням. Парламент скасував обов'язкове ведення ФОПами книги обліку доходів

Які ще новації для бізнесу передбачає ухвалений Верховною Радою закон.

14.07
Подробиці
Фото зі сторінки Джона Траволти в Instagram

Смерть акторки шокувала її прихильників, адже досі про її хворобу знали тільки рідні.

14.07
Подробиці
Кредит під 0%. Нацбанк розповів, як фінансові установи обманюють клієнтів

На що звертати увагу, оформлюючи так звану "безвідсоткову" позику.

14.07
Подробиці
Фото зі сторінки ООС у facebook

Тіла загиблих та поранений воїн досі перебувають на місці обстрілу.

14.07
Подробиці
Фото unsplash.com

Документ не підтримав жоден нардеп від "ЄС", "Голосу", "Батьківщини" та ОПЗЖ.

14.07
Подробиці
Фото з офіційного сайту ФК Кайсеріспор

Інший легіонер Артем Кравець забив рятівний гол у чемпіонаті Туреччини.

14.07
Подробиці
Фото mod.gov.az

Востаннє масштабні протистояння між арміями цих країн відбувалися у квітні 2016 року.

14.07
показати більше