Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості Миколою Злочевським у зловживанні впливом та призначив ексміністру покарання — штраф у розмірі 68 тисяч гривень. Крім того, Злочевський сплатив 500 мільйонів гривень на проект “Армія дронів” та передав ЗСУ понад 160 мільйонів гривень. Чи не є це рішення легалізацією можливості для корупціонерів відкупитися від тюрми?
— Те, що зробила САП за погодженням ВАКС, немає нічого спільного із законом, — каже Володимир Петраковський, старший викладач факультету правничих наук НаУКМА. — Злочевського переслідували за скоєння злочину під час перебування на посаді міністра. Щоб уникнути покарання, Злочевський намагався відкупитись. Цю його спробу викрили й оголосили підозру в організації надання неправомірної вигоди. А в результаті прокурори перекваліфікували злочин, аби стаття передбачала менше покарання і можливість укладення угоди.
— Нагадайте, будь ласка, які саме злочини скоїв Злочевський?
— Він фігурант двох кримінальних справ. Та, в якій ухвалено вирок, стосується спроби передачі 6 мільйонів доларів неправомірної вигоди, з яких 5 мільйонів мало отримати керівництво НАБУ і САП, а ще 1 мільйон — посередник, — розповідає Вадим Валько, юрист Центру протидії корупції. — За ці гроші Злочевський нібито хотів припинити інше кримінальне провадження щодо себе — НАЗК підозрювало його у виведенні активів Херсонської нафтобази і нафтогавані в часи Януковича.
— Первинно Злочевському пред’явили підозру в організації передачі хабаря особі, яка посідає особливо відповідальне становище. Такий злочин належить до тяжких. То як сталося, що прокурори уклали з ексміністром угоду?
● В. Валько:
— У ході судового розгляду частина засідань були закритими, тому ми не знаємо, що там відбувалося. Однак у САП кажуть, що після допиту свідків прокуратура зрозуміла: довести те, що Злочевський знав про надання хабаря саме тодішньому очільникові САП Назару Холодницькому, неможливо. Ексміністр у записаних розмовах узагалі не фігурує, а в повідомленнях не згадується його прізвище.
Тому прокурорам довелося змінити кваліфікацію з “організації надання хабаря” на “організацію зловживання впливом”. З нової кваліфікації випливає, що Злочевський нібито лише організував передачу коштів своїм спільникам, які самі мали вирішити, кому дати хабар, з ким домовлятися.
● В. Петраковський:
— Не вірю в таку версію. Бо ще навесні цього року НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи саме за статтею про організацію надання хабаря. І тоді орган досудового розслідування та прокурори були впевнені в своїх доказах, а тому вирішили, що час направляти справу до суду. Бо якби вони розуміли, що не зможуть довести провину Злочевського, то не йшли б у суд. До того ж захист не визнав би провину підзахисного — йому невигідно йти на угоду, якщо вони знають, що в обвинувачення слабка позиція.
— Чи виправдане застосування угоди до корупціонера Злочевського?
● В. Валько:
— У прокуратури був вибір: не йти на укладення угоди, обстоювати у суді первинну кваліфікацію і через рік-півтора мати у першій інстанції обвинувальний вирок (максимум два роки тюрми без конфіскації майна). Далі справа пішла б на апеляцію. І навіть якби вона підтвердила вирок, для Злочевського це означало б лише потребу уникати повернення в Україну — він уже багато років за кордоном. Тому в укладенні цієї угоди є логіка: так держава має пів мільярда гривень, які може витратити на дрони, що кілька місяців покриватимуть потреби фронту. Тож я не вважаю, що це “зрада”.
● В. Петраковський:
— Переконаний, що ця угода незаконна. Те, що наше законодавство передбачає існування інституту угод, не означає, що їх можна застосовувати стосовно будь-яких злочинів. Злочевський скоїв один злочин, а в угоді вказано, що його притягують до відповідальності за інший.
Гроші ж, які Злочевський заплатив, не мають анінайменшого стосунку ні до кримінального провадження, ні до кримінальної юстиції. Закон жодної країни світу не передбачає, що люди, які скоїли корупційні злочини, можуть заплатити державі і таким чином відкупитися від покарання. Тому те, що зробила Спеціалізована антикорупційна прокуратора, не вписується у закон.
— Чи не створить це рішення небезпечного прецеденту?
● В. Петраковський:
— Однозначно, це небезпечний прецедент. Він відкриває прокурорам можливість укладати угоди з ким завгодно, перекваліфіковуючи справи так, як зручно. Завтра за такою ж схемою можуть укласти угоду з будь-ким іншим корупціонером. І він уникне реального покарання.
