Кабмін ухвалив постанову №419, якою зобов’язав заклади вищої освіти встановити вартість контрактного навчання на рівні не нижчому, ніж вартість навчання на бюджеті.
Причому йдеться про престижні спеціальності. У переліку, визначеному урядом, значаться: “Економіка та міжнародні економічні відносини”, “Політологія”, “Міжнародні відносини”, “Журналістика”, “Облік та оподаткування”, “Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок”, “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Право”, “Прикладна математика”, “Інженерія програмного забезпечення”, “Комп’ютерні науки”, “Стоматологія”, “Медицина”, “Педіатрія” тощо.
Заклади вищої освіти (ЗВО) повинні оприлюднити інформацію про вартість навчання за контрактом не пізніше ніж за два місяці до початку прийому заяв від вступників. Оскільки реєстрація заяв розпочинається 19 липня, нові прайси мають з’явитися до 19 травня.
У Міністерстві освіти і науки сподіваються, що нововведення вирішить проблему занижених цін, які встановлюють університети на контрактне навчання. “На жаль, чимало закладів вищої освіти ставлять ціни на контракт на половину або ще й нижчі від суми, яку платить держава університету за кожного студента-бюджетника, — пояснює заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. — І коли держава дає, наприклад, на підготовку одного студента 55 — 56 тисяч гривень на рік, а студент-контрактник навчається за 25 тисяч, постає два запитання. Перше: чи не коштом держави частково оплачується навчання цього контрактника? Насправді так воно і є. Друге: чи можна якісно підготувати студента будьякої спеціальності за 25 тисяч гривень? Звісно, не можна”.
Тут також постає питання про низькі зарплати викладачів, зазначає чиновник. “Знаєте, ми дуже часто говоримо про низькі зарплати наших учителів, але маємо розуміти, що зарплати викладачів вищої школи також низькі, — каже Винницький. — А зарплата викладача безпосередньо залежить від кількості студентів, які заходять у заклади вищої освіти, і від вартості їхнього навчання. Якщо в минулому році середня вартість контракту по країні становила приблизно 35 — 38 тисяч гривень на рік, то цього року очікуємо вже під 50 тисяч гривень — приблизно стільки, скільки й виділяє держава на підготовку одного бюджетника”.
Аргументів урядовців не поділяють керівники вишів. Спілка ректорів закладів вищої освіти України вже адресувала лист президентові з проханням зупинити чинність постанови Кабміну №419. У листі ректори вказали, що тепер вища освіта стане для багатьох недоступною, а збільшення плати за навчання матиме негативні наслідки для українських ЗВО.
— Постанову уряду про формування мінімального розміру плати за навчання, яку ініціювало Міносвіти, вважаю незаконною, — каже перший заступник Спілки ректорів закладів вищої освіти України, колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. — Поясню чому. Вартість навчання у провідних університетах на бакалавраті зросте до 50 — 70 тисяч гривень на рік, на магістратурі — до 60 — 85 тисяч гривень. А в деяких вишах на кшталт КНУ імені Шевченка може сягнути й 100 тисяч гривень.
За останні два роки уряд і парламент не підвищували соціальних стандартів — мінімальна зарплата нині становить 8 тисяч гривень на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних — 3028 гривень. Найманий працівник у сільському господарстві чи вчитель у школі нині заробляє приблизно 12 тисяч гривень на місяць. Поясніть мені, як таким людям профінансувати навчання дитини? Адже, крім самої освіти, треба ще оплатити проживання у гуртожитку — за місяць 800 гривень, за рік вийде майже 10 тисяч гривень. І бодай 5 тисяч щомісяця треба дати дитині на харчування, за рік набіжить 60 тисяч гривень. Такі витрати для багатьох нереальні. Отже, рішення уряду про підвищення вартості контракту обмежує право на навчання молоді з малозабезпечених сімей!
Згаданою постановою Кабмін намагається зрегулювати діяльність лише державних закладів вищої освіти. А приватним університетам дає можливість діяти в ціноутворенні на свій розсуд та отримувати відчутну перевагу над державними закладами. Деякі прихильники реформи можуть сказати, що, мовляв, скрізь у світі держава регулює ринок освітянських послуг. Але є нюанс: на Заході регулюють так, щоб університети не перевищували плату за навчання, щоб вона була співмірною з економічним становищем громадян. У нас же все навпаки. Уряд усупереч здоровому глузду примушує заклади вищої освіти підвищувати ціни за навчання.
Понад те, крок, ініційований Міносвіти, суперечить європейському курсу в царині вищої освіти. В ЄС доступ громадян до університетської освіти забезпечують коштом держбюджету. Європейські університети лише для іноземних студентів, а також на заочне навчання встановлюють плату, але самостійно, без будь-якого втручання держави.
— Я взагалі не розумію, чому питання про встановлення граничних цін на навчання ставить уряд, — обурюється експерт з освітніх питань Ігор Лікарчук. — Адже, за законом, університети автономні. Виходить, що уряд чи то Міносвіти посилає університетську автономію слідом за російським кораблем. Це неприпустимо.
І ще, де результати фінансових аудитів, які свідчать про те, що в тому чи тому університеті занижені ціни на контрактному навчанні? Я серйозно стежу за подіями освіти. Даруйте, не бачив жодного документа, в якому було б обгрунтовано такий факт.
— До чого може призвести така політика уряду?
● С. Ніколаєнко:
— Абітурієнти віддаватимуть перевагу тим освітнім закладам, у яких навчання дешевше, тобто приватним. Є ризик, що діти підуть в університети, де треба менше платити, але де якість освіти нижча. До слова, не відкрию секрету, коли скажу, що студенти більшості університетів змушені працювати, при цьому часто-густо пропускають заняття. Підвищення вартості навчання погіршить і так не надто блискучий освітній процес, посилить відірваність молоді від навчання та досліджень.
І ще: я спілкувався з ректорами університетів Варшави, Праги, Нітри — вони, м’яко кажучи, дивуються рішенню нашого уряду. Кажуть, тепер вартість навчання в Україні стане вищою, ніж у багатьох університетах Польщі, Чехії, Словаччини. А це означає, що наша молодь готова буде виїжджати до Європи, щоби там здобувати вищу освіту.
● І. Лікарчук:
— Це правда. Кількість абітурієнтів в Україні на сьогодні різко зменшилась. Взнаки дається і демографічна криза, і виїзд багатьох людей за кордон. У нас уже в багатьох університетах навчається утричі більше дівчат, ніж хлопців. Підвищення цін призведе до того, що кількість абітурієнтів зменшиться ще більше, надто серед хлопців.
Не відкидаю, що освітній менеджмент нині хоче вирішити питання переспрямування потоків абітурієнтів у заклади професійно-технічної освіти. Але, як кажуть, силоміць борщ не змусиш їсти. Або ж хтось у владі вирішив таки реалізувати ідею фікс зі скорочення кількості університетів. Зменшиться кількість студентів — ставитимуть питання про закриття вишу. Якщо це так, то це помилкове рішення. Тому що університет — це не тільки студенти, це і наукові школи, і професура, і кадри викладачів. Нам треба розвивати освіту, а не занедбувати її.
