Випускникам початкової школи важко визначати тему тексту і шукати очевидно подану інформацію. Про це йдеться у звіті щодо результатів загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти.
Торік лише 13,5% четвертокласників досягли високого рівня читацької компетентності, демонструючи свою спроможність ефективно працювати з різними текстами. Тоді як 17,7% мав неабиякі проблеми з читанням.
Автори звіту зазначають, що постійний доступ до гаджетів та інтернету змінює поведінку дітей, їхні звички та інтереси, зокрема щодо читання. Традиційне читання книжок витісняється переглядом коротких текстів у соціальних мережах, відео та мультимедійного контенту.
“Така трансформація сприйняття інформації призводить до кліповості мислення — схильності до споживання короткої, фрагментованої інформації, що ускладнює глибоке розуміння текстів, знижує здатність до аналізу й тривалого зосередження, які є критично важливими для розвитку вдумливого читача чи читачки, — йдеться у звіті. — Зважаючи на це, психологи, педагоги та батьки дедалі частіше висловлюють занепокоєння через різке зниження інтересу дітей до читання, адже це справді тягне за собою значні негативні наслідки”.
— Зниження читацької компетентності фіксується не вперше, — розповідає Іванна Коберник, голова правління ГО “Смарт освіта”. — Відповідно до моніторингу УЦОЯО, у 2018 році високого рівня у читанні досягали 17,5% випускників початкової школи. У 2021 році їх уже було лише 14,9% (обидва дослідження стосувалися четверокласників, які закінчили початкову школу ще до старту реформи НУШ). А в 2024-му — лише 13,5%.
Додам, що PISA-2022 фіксувала падіння читацької компетентності майже в усіх країнах — учасницях дослідження. У міжнародному вимірі це вважалося наслідком пандемії та вимушеного дистанційного навчання. Падіння читацької компетентності в Україні було більшим, ніж у середньому у країнах OECР (Організації економічного співробітництва та розвитку). Якщо говорити про причини, то нині маємо комбінацію наслідків ковіду і широкомасштабного вторгнення. На учнях початкової школи більше, ніж на старших дітях, позначається неможливість вчитися очно. Дистанційка для 1 — 4 класів у всьому світі визнана неефективною. Ще одна причина — ймовірний постійний стрес через війну, який навіть дорослим заважає зосереджуватися.
— Так, через дистанційне навчання, яке було запроваджене під час пандемії ковіду, маємо значні освітні втрати, — додає Лариса Середяк, директорка Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. — Але загалом у багатьох країнах за останні п’ять років поменшало тих, хто читає впевнено.
До того ж дітям мало читають, а потім вони підростають і теж не мають звички читати. Сьогодні всі сидять із мобільними телефонами. Раніше ж дітям читали казки, просили ці казки переказувати. Чи багато батьків нині так робить? Звісно, на це все треба мати час і докладати немалих зусиль.
Пригадую, колись була техніка читання на швидкість. Тепер її не застосовують, бо вважається, що під час такого швидкого читання діти не завжди розуміють зміст тексту. Але дійшло до того, що учні у 5 — 7 класі читають по складах. А це рівень 1 — 2 класу.
— Якщо у четвертокласників труднощі з читанням, то як це може позначитися на дальшому навчанні?
● Л. Середяк:
— Оскільки у школярів виникають труднощі з розумінням прочитаного, то це позначається на їхній успішності у навчанні загалом. У базовій і старшій школі діти не можуть як слід вивчати історію, географію, не розуміють завдання з різних предметів. Усе це — закономірно взаємопов’язане.
— Якщо школяр має труднощі з розумінням прочитаного завдання, задачі, годі говорити про правильне розв’язання, — зауважує Андрій Миляник, заступник директора регіонального центру оцінювання якості освіти. — До прикладу, візьмімо математику. Якщо немає достатнього рівня читацької компетентності, то учень зможе хіба що додавати, віднімати, множити й ділити. Для цього читацькі навички не потрібні.
Зрештою читання охоплює не лише тексти, а й діаграми, графіки, таблиці... І якщо виникають труднощі із читанням на рівні початкової школи, то далі — у базовій і старшій школі — ця проблема не зникне. Ситуація лише погіршуватиметься, якщо нічого не робити.
— То як можна розв’язати цю проблему?
● І. Коберник:
— Треба надолужувати освітні втрати в малих групах чи репетиторством. Ці підходи, згідно з міжнародними дослідженнями, працюють найкраще. Важливо при цьому приділяти увагу не механічному читанню, а саме тим його аспектам, які дітям вдаються найважче. Тобто визначенню теми твору, аналізу тексту, інтерпретації інформації і вмінню її використовувати.
● А. Миляник:
— Є спеціальні проєкти щодо подолання освітніх втрат. Ця проблема вимагає комплексних рішень. От що можуть зробити батьки, аби підвищити рівень читацької компетентності дітей? Мають показувати приклад. Тобто читати. Щоб діти бачили і розуміли, що це природно, цікаво. Звісно, формуванням читацької компетентності учнів мають займатися на навчальних заняттях у школах. Але приклад батьків неабияк мотивуватиме дітей.
