Змагання відбулися у румунському місті Клуж-Напока. Марія Полянська, яка виступала у ваговій категорії до 52 кілограмів, здобула “бронзу” в присіданні зі штангою (160 кілограмів), “срібло” в жимі лежачи (95 кілограмів), “золото” у становій тязі (160 кілограмів). І в сумі трьох вправ із результатом 415 кілограмів стала чемпіонкою світу.
“На початку турніру я дуже хвилювалася, — розповідає про свій успіх Марія Полянська. — Але після того, як зуміла позбутися мандражу, результат прийшов. У підсумку мені вдалося випередити найближчу переслідувачку аж на 20 кілограмів”.
За словами Марії Полянської, паверліфтингом вона почала займатися з 13 років. Зізнається, що тоді зустріла спротив батьків. “Хоч мій тато також спортсмен і свого часу займався армреслінгом, він волів, щоб його дитина не тягала важке залізо, — каже силачка. — Що тільки батьки не вигадували, щоб відбити в мене бажання тренуватися! А я все одно марила паверліфтингом. Після школи лишала портфель удома й летіла в зал. Батьки змирилися з моїм вибором після того, як я вступила на факультет фізичного виховання та спорту Тернопільського національного педагогічного університету”.
Чемпіонка світу займається у залі тричі на тиждень по дві години. “Починаю розминатися із 20-кілограмовою штангою, потім збільшую її до 40, 70, 90 і понад 100 кілограмів, — каже спортсменка. — Тонни заліза не тягаю, бо на тренуваннях не варто витискати максимум”.
