Переможниці з Німеччини Аліні Ре українська спортсменка програла менше як 15 секунд.
Паралельно з Валерією цю дистанцію бігли Євгенія Прокоф’єва, Вікторія Калюжна та Марія Мазуренко. В сумі результат чотирьох бігунок вивів Україну на третє місце, тож бронза їде до України.
— На фініші я була дуже розчарована, бо не планувала пробігти з таким часом, — каже Валерія Зіненко. — Але тренер мене заспокоїв і сказав, що головне — місце й медаль, а вони в мене є. Зрештою, прапор України на церемонії нагородження підняли й гімн наш лунав. Ми вкотре нагадали Європі про Україну.
— З яким часом потрібно бігти, щоб вигравати чемпіонат Європи, світу чи Олімпіаду?
— Можна пробігти за 32 хвилини й стати призером, а можна вкластися у 30 хвилин і залишитись поза п’єдесталом. Кожні змагання різні. З одного боку, ти плануєш свій темп бігу, а з іншого — повинен слідкувати за суперниками та підлаштовуватись під них, щоб нікого далеко не відпустити.
— Ви представляєте Донецьку область. Де тренуєтесь в Україні?
— Уся федерація Донецької області вже давно переїхала на Волинь, у місто Любешів. Умови в нас чудові. Скажу більше: в Україні найкраще фінансування і підтримка легкоатлетів саме з Донецької та Київської областей. Нас забезпечують усім необхідним, виплачують усе, що належить, фінансують усі виїзди. Наш лікар під обстрілами вивозив з Донеччини все медичне устаткування. Тож попри те, що я народилась на Полтавщині, жодного разу не пошкодувала, що виступаю за Донецьку область.