Змагання відбувалися у Піренеях, за 50 кілометрів від Барселони.
“Дівчата вийшли на старт о дванадцятій годині дня, — розповідає Людмила Пронтишева, тренерка чемпіонок. — А дві години перед тим отримали спортивну топографічну карту з позначеними близько 80 пунктами, кожен з яких судді оцінили різною кількістю очок, залежно від складності. Наші дівчата грамотно сформували маршрут і в підсумку за добу взяли найбільше пунктів!”
Формат змагання передбачає майже постійний біг. “Як правило, за добу учасники долають близько ста кілометрів. Наші ж чемпіонки подолали понад 60 — через негоду в горах, — каже тренерка. — Одразу після старту почалася гроза. На зміну дощу приходила неймовірна спека, яка просто знесилювала.
Зрештою, вже сам біг на висоті від 1300 до 2500 метрів над рівним моря легким аж ніяк не назвеш. Саме тому я вимагала, щоб дівчата вночі поспали годинку. Вони постелили спеціальний каремат, сперлися до дерева і так дрімали”.
Харчування під час змагань важко назвати повноцінним. “Дівчата майже постійно були голодними, — каже Людмила Пронтишева. — Їли лише вівсяні батончики та суху ковбаску — це додавало їм сили”.
До речі, за право позмагатися на чемпіонаті світу Анастасія Басюк та Марія Гоєнко заплатили зі своєї кишені по сто євро стартового внеску.
“Організатори не віддячили нам за перемогу, бо призового фонду не було, — каже Людмила Пронтишева. — А от держава за цей успіх заплатить п’ять тисяч гривень кожній”.
Читайте також інтерв'ю з колишнім півзахисником збірної України Євгеном Левченком, який очолив профспілку футболістів Нідерландів.
