Донецький “Шахтар” оприлюднив фінансовий звіт за 2018/2019 роки. За цей час дохід гірників становив 3 мільярди 761 мільйон гривень! Сума — шалена! Та є декілька “але”.
Для початку розберемося, звідки такі гроші. Отже, у цей період гірники продали і віддали в оренду 43 своїх гравців. За це отримали 1 мільярд 478 мільйонів гривень. Левову частку поклав до скарбнички клубу Ярослав Ракицький, якого продали в Росію за 12 мільйонів євро (360 мільйонів гривень).
Завдяки участі в єврокубках — у Лізі чемпіонів і 1/16 Ліги Європи — “Шахтар” одержав від УЕФА 1 мільярд 603 мільйони гривень. Ще 680 мільйонів надійшли від комерційної діяльності — це реалізація квитків, атрибутики, спонсорські контракти, продаж телеправ тощо.
У підсумку клуб за рік заробив майже 50 мільйонів євро.
“Доходи “Шахтаря” вражають, але вони чомусь не показали своїх видатків, — коментує футбольний експерт Олег Федорчук. — Припускаю, що вони ще більші, адже гірники постійно грають на виїзді. Уявіть, які суми вони платять за оренду стадіонів, тренувальної бази, помешкань для гравців, перельоти... А яка зарплатна відомість у “Шахтарі”! От вони пишуть, що продали Ракицького у “Зеніт” за 12 мільйонів євро. Вражає, але... Ракицький виступав у “Шахтарі” вісім років і мав зарплату — мільйон на рік. Плюс пройшов усю школу команди, де у нього теж вклали шалені гроші. Тому, якщо мова про чистий заробіток на цьому гравці, тут слід говорити не про 12 мільйонів, а максимум про 2 — 3. З іншими футболістами ситуація схожа — при трансфері слід заплатити агентські відсотки, плюс відсоток попередньому клубу”.
ЩО В КИШЕНІ ІНШИХ?
Більшість клубів або сидять на шиї власників, або ж заробляють копійки й ледве зводять кінці з кінцями, кажуть експерти.
“Зі звіту УЕФА з ліцензування клубів можна зробити висновок, що в українській прем’єр-лізі не більше як чотири клуби дають прибуток. Решта — збиткові, — розповідає президент ПФЛ Сергій Макаров. — Думаю, плюси мали б показувати “Динамо”, “Карпати”, в яких дуже мала видаткова відомість, і “Зоря”, яка досить активно працює на трансферному ринку.
Учасники єврокубків почуваються впевненіше, бо отримують кошти від УЕФА. Але ж більшість команд прем’єр-ліги у єврокубках не грає. З давніх-давен є три кити фінансової стабільності клубу. Перший — продаж квитків та абонементів, другий — телебачення і третій — спонсорство. В Україні ці чинники не працюють. У нас, і це чітко видно зі звіту “Шахтаря”, основними джерелами є трансфери і УЕФА”.
ТО ЯК ЗАРОБЛЯТИ?
“За зразок можуть бути клуби чемпіонату Англії, — веде далі Олег Федорчук. — Там 60 відсотків доходу клубу забезпечує телебачення, 20 відсотків — продаж квитків, решта — трансферна діяльність та виплати від УЕФА”.
А що робити, якщо клуб не виступає в єврокубках? А таких у нас більшість. Можна, наприклад, максимально скоротити зарплатну відомість, постійно працювати на трансферному ринку (брати гравців задармо або дуже дешево і старатися продати дорожче), обов’язково прописувати відсоток з наступного продажу гравця, вимагати платежі-солідарності за своїх вихованців, які йдуть зі структури клубу, мати хороший контракт з телетранслятором і продавати якомога більше квитків та атрибутики. Непросто! Але тоді клуб може триматися на плаву і давати прибуток. Тож менеджери повинні працювати, а не чекати подачок від президента.
Читайте також про те, як українська футбольна збірна відзначила тріумф у відбірному циклі Євро-2020
