Парний чемпіонат Європи з богатирського багатоборства у середній вазі (до 105 кг) відбувся у Нідерландах. Десять країн делегували туди по одній команді й лише Україна на цьому Євро була представлена двома. Пара атлетів — Валерій Газаєв і Євген Настенко — була головною. Це молоді чемпіони України й на них робили основну ставку.
Іншу пару — Володимира Рекшу і Віталія Герасимова — запросили з огляду на їхні минулі заслуги й з поваги до України. 40-річний Рекша і 37-річний Герасимов — колишні чемпіони світу, а нині частіше змагаються серед ветеранів. Фактично на Євро ці стронгмени були як поважні гості, від них не чекали результату. Але саме вони стали чемпіонами континенту.
— До цього Євро я готувався не більш як півтора місяця, це дуже мало, — каже Володимир Рекша. — А Віталій — взагалі герой. Він служить у ППО на східному напрямку. Як він примудрився там тримати себе в такій чудовій формі, навіть не знаю. Для всіх стало шоком, що саме ми, а не перша команда України, не нідерландська й не словацька команди стали чемпіонами.
— Якими були умови змагань?
— Просто пекельними. Надворі — плюс 34. Із 12-ї до 18-ї години ми виконували сім вправ. Після перших трьох наша команда йшла на шостому місці й ні на що не претендувала. А потім ми виграли три вправи поспіль і перед останньою відставали від нідерландців лише на одне очко. Тоді вже відчули, що можна дати бій молодим і щось та й виграти. (Усміхається).
— Якою була остання вправа?
— Слід було пронести 15 метрів різні нелегкі предмети й повантажити їх на стіл висотою 130 сантиметрів. Я поніс 90-кілограмову бочку з-під машинного мастила, а Віталій — мішки з піском вагою 100, 120 і 140 кілограмів. 90 кілограмів — це небагато, але сама бочка велика, незручна і її важко схопити в руки. Далі я ніс 110-кілограмову кегу з-під пива, залиту бетоном. Потім ми носили й вантажили 120-кілограмові гантелі, а наприкінці слід було пронести 140-кілограмовий мішок. На все це давалося лише 90 секунд. Жодна інша команда з цим не впоралась.
Ми з Віталієм перенесли й завантажили найбільше предметів, лише 140-кілограмовий мішок не донесли. І випередили фаворитів, нідерландців, аж на чотири бали. Наша перша команда фінішувала лише шостою.
Найбільше нас вразили українці, які живуть у Нідерландах. Звідки вони дізналися про ці змагання?! Їх прийшло дуже багато, усі з прапорами. У нас була така гучна підтримка, ніби ми в Україні виступали. Завдяки цій несамовитій підтримці ми вкотре довели, що є найсильнішою нацією.