“Ворскла” стала другим фіналістом Кубка України, вигравши матч у “Маріуполя”. Тріумф команді з Полтави забезпечила успішна серія пенальті. Три м’ячі у ворота не пустив 16-річний Павло Ісенко, тож гра завершилася з рахунком 1:1 (пенальті 2:3). Саме Ісенка називають зіркою матчу. Хто цей юний талант?
“Перед виїздом до Маріуполя на гру 1/2 фіналу Кубка України наш наставник Юрій Максимов попередив: якщо будуть післяматчеві пенальті, то на поле випустять мене, — розповідає Павло Ісенко. — Тож я готувався до цього: ретельно вивчав, у якій манері суперники б’ють 11-метрові. Зокрема, гравець “Маріуполя” Корнієнко, як правило, б’є сильно у лівий від воротаря кут. Саме завдяки скрупульозній підготовці мені вдалося парирувати три пенальті! Скажу щиро, я дуже переживав — перед виходом на поле коліна тремтіли! Утім, щойно став на ворота, мандраж минув”.
“Спокій на полі — це справді козир Павла, він нічого не боїться, — підтверджує Олександр Супрун, тренер 17-річних футболістів “Ворскли”. — Як і наш земляк Андрій П’ятов, Ісенко вміє не надавати помилкам надто великого значення і не занепадає духом навіть після серйозних промахів. Павла неможливо вивести з рівноваги”.
Спокій на полі — це справді козир Павла, він нічого не боїться.
Тренер згадує, що в дитинстві Павло Ісенко не хотів бути воротарем. “Він прийшов до нас у 9 років, грав на позиції форварда, — розповідає Олександр Супрун. — Хлопець був талановитий, але йому бракувало швидкості. Я попросив його змінити амплуа — стати воротарем. Павло пручався, бо мріяв забивати голи. Врешті я його таки вмовив. Він дуже швидко опанував ази воротарського ремесла. На дитячому рівні чудово зарекомендував себе, став основним кіпером збірної України U-17. А у “Ворсклі” виступає за команду 19-річних і за дублерів”.
Футбольні клуби уже полюють за талановитим хлопцем. Чи не найбільше прагне переманити його “Шахтар”.
“Та я сказав Павлові і його родичам, що на ворота “Шахтаря” можна поставити навіть бочку, і результат буде майже такий самий, як дотепер, бо по воротах цієї команди мало б’ють, — зазначає Олександр Супрун. — А юному голкіперові потрібне навантаження. Після нашої розмови він відмовився від пропозиції “Шахтаря”. Ісенком цікавиться і португальська “Бенфіка”, та я знову його відмовляю. Боюся, переїзд до Португалії зупинить його зростання — у новій країні потрібно буде адаптовуватися, вчити мову...”
Павло Ісенко запевняє: найближчим часом не змінить команду. “Я прогресуватиму у “Ворсклі”. А якщо не вдасться зробити велику футбольну кар’єру, то будуватиму дороги, — жартує воротар, який навчається в автодорожному технікумі. — Матч з “Маріуполем” став поштовхом до ще наполегливішої праці на футбольному полі. А ще я ніколи не забуду сльози радості моєї матері, коли вона зустріла мене на порозі нашого дому після перемоги у півфіналі Кубка України. Вона мною пишається — це також мотивує бути ще кращим”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, cкільки грошей отримає Україна від ФІФА
