У чемпіонаті української прем’єр-ліги зіграно лише п’ять турів. Фахівці ще навіть не беруться робити попередні висновки щодо готовності команд до сезону. А вже три клуби залишилися без своїх головних тренерів.
Наставника “Дніпра-1” Олександра Кучера ледь не носили на руках, коли він уперше здобув з командою срібні нагороди чемпіонату й вийшов у кваліфікацію Ліги чемпіонів. Однак вартувало йому провалити цю кваліфікацію, як тренеру вказали на двері. Нині виконує обов’язки головного тренера легендарний голкіпер цього клубу Валерій Городов, а керівництво натхненно шукає заміну Кучеру.
Другою вкрай несподіваною відставкою стало відсторонення Олександра Ковпака з “ЛНЗ”. Цей клуб цьогоріч дебютував у прем’єр-лізі. Сам Ковпак став героєм Черкас, вигравши весною змагання у першій лізі. Все було чудово, однак поразка “ЛНЗ” в Кубку України від “Вікторії” стала фатальною для Ковпака й він залишився без роботи.
А у попередні вихідні, після того, як “Зоря” не змогла виграти в аутсайдера “Миная” (1:1), у відставку подав коуч луганчан Ненад Лалатович. Він лише на початку липня очолив цю команду. Зіграв з нею шість матчів: одна перемога, дві нічиї та три поразки. Щоправда, на відміну від двох попередніх випадків, Лалатович сам подав у відставку, чим поставив у скрутне становище власників клубу. Вони в екстреному порядку шукають іншого тренера.
“Такі клуби, як “Дніпро-1” і “ЛНЗ”, мають дуже хороше фінансування. А де великі гроші, там великі амбіції, — каже тренер Микола Лапко, якому в схожий спосіб два місяці тому вказали на двері у “Вересі”. — І от ситуація: гроші є, амбіції є, а результату немає. Хто винен? Тренер. За двері. У таких клубах не дають тобі рік-два на формування команди, на постановку гри й так далі. Ти маєш давати результат одразу. Кучер і Ковпак відверто провалили старт цього сезону — попри те, що чудово відпрацювали у попередньому. І якщо по Кучеру відставка напрошувалась, то у випадку з Ковпаком, як на мене, керівники клубу трішки поспішили. Він лише вийшов в УПЛ і не мав часу підсилити та підготувати команду до вищого рівня. Хоча, підозрюю, там була домовленість, мовляв, даватимеш результат в УПЛ — працюватимеш. Ні — то підеш.
У випадку з Лалатовичем, як на мене, винен сам тренер. Із розмов знаю, що “Зоря” фактично провалила підготовку до чемпіонату. Так, вони багато працювали з м’ячем, над тактикою, технікою, а от про фізичну готовність забули. Він не ганяв гравців до сьомого поту, не дав їм фізичного фундаменту й команда просто не вибігує 90 хвилин. Я був на їхньому матчі проти “Руху”. У першому таймі “Зоря” грала блискуче. Комбінації, володіння м’ячем, все супер. Ніхто навіть подумати не міг, що “Зоря” цей матч програє. А в другому таймі луганчани просто сіли й “Рух” їх перебігав”.
Колишній головний тренер “Ниви”, “Карпат” та інших клубів Ігор Яворський вважає, що є дуже багато факторів, на які тренер узагалі ніяк не може вплинути. “Скажімо, футболіст, на якого тренер розраховував, пішов в іншу команду, або травмувався надовго, або пропускає одну-дві гри через попередження. Відтак команда не добирає очок, керівництво це бачить і виганяє тренера, хоча він не винен у цій ситуації. Але неписаний футбольний закон говорить, що тренер винен завжди, — каже Ігор Яворський. — В Україні тепер велика проблема з якісними футболістами. Іноземці через війну до нас не їдуть, наша молодь не тягне прем’єр-лігу. Про що говорити, якщо київське “Динамо” з його можливостями та зарплатами не може знайти собі центрального захисника й форварда. Що вже тоді казати про “Зорю” чи “ЛНЗ”?”